Один з найбільших забудовників Львова Григорій Козловський відомий тим, що не зважає на генплан міста та правила зонування. Але виявилось також, що фактичний контролер компанії «Авалон» та депутат міської ради Козловський будує новий житловий квартал на Липинського замість запланованого раніше парку «Індустріальний», на ділянці, яка в дивний спосіб вибула з власності громади міста.
***
Чотири роки тому, у квітні 2015 року, виконавчий комітет Львівської міськради погодив створення у Львові парку «Індустріальний». На промисловій території збанкрутілого «Львівського дослідного нафтомаслозаводу», в районі вулиць Липинського та Богдана Хмельницького, на майже 40 га повинна була постати буферна зона між житловими та промисловими районами. Оскільки ландшафт території заводу – це також певна кількість промислових труб, то проектувальники передбачали «збереження існуючих індустріальних об’єктів та їхнє гармонійне поєднання з відпочинковими зонами для максимального задоволення потреб мешканців міста».
Візуалізація парку «Індустріальний» (фото: ЛМР 2015 рік)
На виконкомі вирішили, що «у подальшому департамент містобудування ЛМР повинен підготувати та подати на розгляд сесії проект ухвали про створення цього парку». Проте «у подальшому» так і не настало.
Натомість вже у липні 2016 року Григорій Козловський звернувся у мерію за дозволом на розробку детального плану території в районі вулиці Липинського. Дозвіл він отримав, і «Детальний план території у районі вул. В. Липинського» був у листопаді 2017 року затверджений рішенням виконавчого комітету. Також були видані містобудівні умови на будівництво тут чотирьох багатоквартирних будинків.
У 2019 році ТОВ «Авалон юніон», яке підконтрольне Григорію Козловському, звернулось до виконкому з проханням внести зміни до цього детального плану, і у травні такий дозвіл він отримав. При цьому, як раніше писали «Наші гроші. Львів», будівництво суперечить основним містобудівним документам: генеральному плану Львову та плану зонування.
Місце забудови та планований вигляд новобудов на цій ділянці
Всі ці зміни були необхідні для того, щоб забудувати ділянку площею 1,29 га за адресою вулиця Липинського, 27. Приватну ділянку Григорія Козловського, яку, як виявилось, він набув у незаконний спосіб.
Фінський будиночок Козловського
Схема виведення 1,29 га з комунальної власності була досить проста, але добре підготовлена.
У травні 2014 року Фонд держмайна виставив на аукціон майно збанкрутілого ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». Серед іншого, на території заводу на Липинського, 27 продавали «фінський будинок» площею 58,6 кв. м. Він був частиною майнового комплексу, до якого також входили став-накопичувач площею 3 тис. кв. м, дамба, шлюз, ворота, під’їздна дорога та шість метрів водогону. Все це майно було продано фірмі «ВМпроект» за 1,38 млн грн.
Фінський будиночок та став-накопичувач , Липинського 27, 2014 рік (фото: Товарна біржа «Наша»)
Власниками ТОВ «ВМпроект», яке створили у січні того ж 2014 року, на момент участі в аукціоні були Роман Берко та Остап Проць, останній був також директором підприємства.
Проте вже у вересні фірмою одноосібно володів Ростислав Павлів, який був водночас і директором. Саме Павлів 16 вересня як директор підприємства, яке володіло придбаним з аукціону майном, уклав договір іпотеки з Ігорем Чорнієм.
Важливий момент – на аукціоні фірма придбала лише промислові будівлі. Земельна ділянка площею 1,29 га, на якій вони були розташовані, з аукціону не продавалась. Ділянка не була у власності заводу, а належала до комунального майна. Завод використовував землю лише на праві постійного користування.
Державний акт на право постійного користування землею (фото: Товарна біржа «Наша» )
Проте Роман Павлів позичив гроші в Ігоря Чорнія, заклавши не лише «фінський будиночок», і ставок з дамбою, але й земельну ділянку.
Далі події розгортались дуже швидко – вже за кілька днів після укладання договору іпотеки Чорній заявляє про «порушення вимог умов договору позики». І вже 24 вересня сторони укладають новий договір «про задоволення вимог іпотекодержателя».
Вимоги задовольняють в той спосіб, що фірма «ВМпроект» в погашення свого боргу віддає все майно, яке вона придбала на аукціоні та ділянку, яка їй не належить.
Саме цей договір став підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1,29 га на вулиці Липинського, 27 за Ігорем Чорнієм відділом Держземагентства у місті Львові 9 жовтня 2014 року.
Григорій Козловський (фото: Instagram)
Менш ніж за місяць, 22 жовтня того ж 2014 року, Чорній стає засновником у ТОВ «Амматі», і внеском до статутного фонду він віддає все отримане в погашення боргу майно разом із ділянкою.
У той самий день Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції видала нове свідоцтво про право власності на «фінський будиночок», дамбу ставок та ділянку ТОВ «Амматі».
Це підприємство, яке на сьогодні вже ліквідовано, так само як і «ВМпроект», було створено 6 серпня 2014 року, і його директором та засновником на той час був Григорій Козловський.
Вже у 2015 році обидва співвласники фірми «Амматі» виходять з товариства. Але Ігор Чорній залишає все внесене майно «на розсуд товариства», а Григорій Козловський отримує майно та ділянку на вулиці Липинського, 27 «в рахунок коштів, внесених ним раніше в статутний капітал».
Всі ці дані ми зібрали завдяки відкритим даним: ухвалам в Єдиному державному реєстрі судових рішень та реєстру нерухомості.
Друзі та родичі Козловського
Григорій Козловський, який нібито з’являється лише в кінці схеми, насправді може бути її ініціатором або активним учасником. Ми стверджуємо так, бо всі дійові особи мають з ним тісні зв’язки.
Якщо слід Ігоря Чорнія в бізнес-середовищі Львова більше не простежується, то Ростислав Павлів, який укладав з ним договір іпотеки, входить, чи щонайменше входив, до близького оточення Козловського. Павлів, зокрема, керував ТОВ «Весільний зал №1 у Львові», співзасновником якого ще у 2016 році був Григорій Козловський. Зараз він також є директором асоціації «Виробників тютюнових виробів», до складу якої входить «Винниківська тютюнова фабрика», засновником якої також до 2016 року був Григорій Козловський, який і зараз зберігає над нею контроль, але вже не по документах.
Віталія Дяченко (фото:Facebook)
Останнім директором та власником фірми «Амматі», перед її ліквідацією у січні 2015 року, був Олег Дмитерко, який пізніше керував низкою фірм Григорія Козловського. Наприклад, «Захід Міськ Буд», «Весільний зал №1 у Львові» та «Винниківська тютюнова фабрика».
Нині ділянкою володіє не Григорій Козловський, а 27-річна Віталія Дяченко. Але з родини майно не пішло. Вона є племінницею Григорія Козловського – донька його сестри Галини Калінінчук. Вона також офіційно володіє цілої низки підприємств, що ще донедавна належали самому Козловському, наприклад, «Гільдія-Захід», «Тралі-Валі», «Перлини Галичини» тощо.
Кримінальна сторона справи
Схема Козловського, завдяки якій земля перестала бути комунальною, і перейшла безкоштовно у приватну власність, була відома поліції.
Згадані вище дані з судового реєстру – це ухвали в досудовому розслідуванні. 12 грудня 2016 року Шевченківський відділ поліції Львова відкрив кримінальне провадження за №420161400900000065 за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей невідомими особами у договір іпотеки щодо ділянки на Липинського, 27. Остання ухвала, що наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, датована 16 січня 2017 роком. В ній йдеться про надання доступу до документів, що зберігаються у відділі Деожгеокадастру міста Львова.
У відповідь на наш запит поліція повідомила, що закрила це кримінальне провадження вже через три місяці від початку розслідування – 17 березня 2017 року через нібито «відсутність в діянні складу кримінального правопорушення».
Цікаво, що рік тому мерія виграла аналогічну справу щодо ділянки поруч. Також на Липинського, 27. Тоді йшлося про ділянку площею лише 0,15 га, де компанія «Інвест-Регіон» почала будівництво заправки.
Схема захоплення ділянки була ідентична – фізична особа (ім’я в постанові суду приховано) придбала нежитлові приміщення збанкрутілого «Львівського дослідного нафтомаслозаводу» з аукціону. Потім ця особа віддала придбане майно в іпотеку, але вже разом з ділянкою, на якій воно було розташовано. Далі ще двічі передали інших власникам і компанія «Інвест-Регіон» стала «добросовісним набувачем». Попри це колегія суддів Апеляційного суду Львівської області визнала першопочатковий договір про іпотеку недійсним, а ділянку належною до комунальної власності.
Ця ділянка формально досі не повернута у комунальну власність. Як пояснила директор юридичного департаменту Львівської міської ради Гелена Пайонкевич, справа проходить вже третє коло в судах – наразі в касаційній інстанції.
Але у справі Козловського про 1,29 га міськрада до суду не йшла. Щоправда, в поліцію звернулися.
«Ми писали заяву про відкриття провадження, яке і було відкрито у 2016 році. Ця інформація нашим департаментом ніколи не приховувалась. Формально, питання по цій ділянці було винесено на розгляд депутатів міської ради, і в листопаді 2017 року рада прийняла рішення – змінити цільове призначення ділянки перед тим затвердивши детальний план. Якихось питань до права власності ділянки не виникало. А приховати будь-що стосовно таких ділянок є неможливо», – каже Гелена Пайонкевич.
На уточнююче питання про те, чи знали депутати, що ділянка вибула з власності громади незаконно, Пайонкевич наголосила, що вживати слово «незаконно» можна лише у випадку відповідного рішення суду.
Але, як бачимо, суду не буде – кримінальне провадження поліція закрила. А в мерії це рішення не оскаржували, і публічно не повідомляли про те, що з власності міста зникли 1,29 га.
Місто вже не матиме буферної зони між житловими районами та промисловою частиною — борці за парк на Липинського готові обмежитися лише частиною від 40 га, яка стане хіба що буферною зоною між забудовою Козловського і рештою міста.
Підготовлено за підтримки МФ «Відродження»
Дивіться також Інтерактивна карта незаконних забудов Львова