Протягом 2018 року на Львівщині постійно виникали спроби захоплення громадських земель під виглядом безкоштовної роздачі учасникам АТО. Серед найгучніших скандалів: спроби поділити береги озера Наварія, скуповування десятків гектарів землі через учасників АТО біля Солонки та розширення відпочинкового комплексу «Едем Резорт» Ігора Кривецького за рахунок ділянок АТОвців.
Ще одна неймовірна історія розгортається у селі Скнилів, це фактично передмістя Львова. Йдеться про 6 гектарів поруч із львівським аеропортом. Своє право отримати тут ділянки учасники АТО відстояли в суді проти чиновників Держгеокадастру, які спочатку передали землю військовим, а потім скасували свої ж накази і роздали ділянки зовсім іншим людям. Серед щасливих власників скнилівської землі опинилися підприємці і активісти ГО «Розвиток громади».
Більше двох місяців «Наші гроші. Львів» спільно з журналістами ZAXID.NET розбиралися у цій історії. Цей текст ми публікуємо одночасно.
Атовці проти кадастру
У понеділок, 3 грудня, у Львівському апеляційному адміністративному суді розглядали апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області проти групи учасників АТО.
Одинадцятеро АТОвців претендують на земельні ділянки біля села Скнилів та Львівського аеропорту. Ще у жовтні 2017 року чиновники Держгеокадастру на Львівщині офіційно виділили їм землю, а через два місяці передумали. Військовики подали в суд і виграли в першій інстанції. Чиновники Держгеокадастру це рішення оскаржили і ще раз програли.
Однак після того, як суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Тарас Онишкевич зачитав рішення на користь АТОвців, їхні юристи не поспішали святкувати перемогу.
Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Тарас Онишкевич зачитує рішення
«Це ще не кінець тяганини. Деякі ділянки вже мають нових власників, а, може, навіть перепродані. Доведеться все це з’ясовувати і оскаржувати», – пояснив журналістам адвокат Дмитро Бородійчук.
Чому ж керівники Держгеокадастру на Львівщині порушили закон і скасували свої накази на розробку проектів землеустрою для учасників АТО? І кому згодом дісталася земля біля львівського аеропорту?
Відповідати на ці питання відмовлялися як самі чиновники Держгеокадастру, так і атовці через своїх представників. Третя сторона конфлікту – посадовці Скнилівської сільради взагалі проігнорували судові засідання. Про шість гектарів колишнього пасовиська за Скниловом усі воліли мовчати.
До чого тут сільрада?
У Скнилові землі для атовців нема. Саме такий висновок ще в серпні 2015 році озвучили учасники робочої групи при ЛОДА, яка займалася питаннями виділення землі для учасників АТО.
«У Скнилові виділили 10 ділянок для сімей загиблих учасників АТО, але голова сільради Марія Тиндик каже, що цих ділянок немає. Вона збирається вирішувати це питання лише після виборів», – скаржилися в ЛОДА представники робочої групи.
У вересні 2015 року, рівно через місяць після скарг у ЛОДА, Марію Тиндик звинуватили в земельних махінаціях. До кабінету голови Скнилівської сільради прийшли мешканці села, депутати та активісти ГО «Розвиток громади».
Очільники «Розвитку громади» Олег Долінський та Андрій Болюбаш в кабінеті Марії Тиндик у 2015 році (фото «Вголос»)
Вони просили Марію Тиндик надати протоколи сесії, на якій розподіляли земельні ділянки. Посадовиця, яка очолює Скнилівську сільраду з 2006 року, відмовилася показати документи, посилаючись на таємницю особистих даних, які вказано у протоколах.
Присутній під час конфлікту голова ГО «Розвиток громади» Андрій Болюбаш розповів, що громада Скнилова і місцеві депутати звернулися до його організації з проханням «розібратися у ситуації» з виділенням 200 земельних ділянок у Скнилові. Чи вдалося активістам «розібратися» невідомо, однак через кілька років у Скнилові спалахнув ще один земельний конфлікт, де активісти «Розвитку громади» вже були безпосередніми учасниками.
Забуті нацгвардійці і незручні АТОвці
На межі Скнилова між вулицею Авіаційною та львівською Кільцевою дорогою розташовані землі сільського пасовиська. 20 вересня 2017 року голова Скнилівської сільради Марія Тиндик звернулася в Головне управління Держгеокадастру у Львівській області з проханням зарезервувати на цих землях ділянку площею 3 га. У тексті листа голова сільради вказала 30 прізвищ осіб, які нібито претендували на ділянки на місці колишнього пасовиська.
Земельні ділянки біля Скнилова
Під час аналізу цього списку журналісти виявили, у ньому згадані учасники АТО, які служили в підрозділах МВС. Наприклад, Андрій Матейко і Володимир Вишиванюк – службовці військової частини Нацгвардії №4114, що дислокується на вул. Рубчака у Львові. Обоє отримали по 100 тис. грн. допомоги від Львівської міськради. Оксана Тіхова – дружина підполковника Нацгвардії Олега Тіхова, теж «стотисячника». Ще один фігурант «скнилівського» списку Дмитро Віблий – працівник поліції, який так само отримав 100 тисяч від ЛМР. Андрій Моравський і Юрій Магдяк – оперуповноважені Нацполіції.
Перший список, на який резервувала землю голова Скнилівської сільради Марія Тиндик
Згодом виявилося, що 29 із 30 осіб із цього списку жодних ділянок біля Скнилова не отримали. За землю на місці колишнього пасовиська розпочалася справжня боротьба, і про так званий «список МВС» чомусь забули і в Держгеокадастрі, і в Скнилівській сільраді.
Наприкінці жовтня 2017 року, згідно з наказами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, 16 ділянок, кожна площею 0,1 га, для ведення особистого селянського господарства біля Скнилова отримали учасники АТО. В грудні про це рішення довідалася голова Скнилівської сільради і одразу ж відреагувала листом до Держгеокадастру.
Голова Скнилівської сільради Марія Тиндик (фото з Facebook Марії Тиндик)
У листі Марія Тиндик стверджувала, що «Скнилівська сільрада не надавала погодження вказаним громадянам на відведення земельних ділянок» і попросила «вжити заходів відповідно до чинного законодавства». Однак погоджувати чи заперечувати проти відведення земельних ділянок поза межами населеного пункту – а саме такий статус мають землі, навколо яких розгорівся конфлікт – сільська рада не має права. Цим займається обласна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру області.
Тож Марія Тиндик не мала юридичних підстав просити про скасування наказів на розроблення проектів землеустрою 16 атовцям. Водночас керівники Держгеокадастру не мали права свої накази скасовувати, однак чомусь прислухалися до прохання Марії Тиндик і пішли на порушення закону.
Після того, як їхні дозволи на розробку проектів землеустрою скасували, 11 з 16-ти атовців звернулися до суду і виграли як у першій інстанції, так і в апеляційному суді. Однак за неповний рік, поки тривали судові засідання, близько шести гектарів земель біля Скнилова вже встигли передати у власність іншим особам.
Ще один список
Отож, 14 грудня 2017 року Марія Тиндик поскаржилася в обласне управління Держгеокадастру на групу непроханих атовців, які без її відома отримали землі неподалік Скнилова, а вже через кілька днів – 18 грудня, вона написала керівникам кадастру ще один лист, у якому попросила зарезервувати вже 6 га землі для передачі у власність 22 особам.
У новому списку Марії Тиндик вже не було учасників АТО з першого «списку МВС», натомість з’явилися активісти «Розвитку громади», їхні родичі та друзі: Андрій Болюбаш, Євген Гриців, Олександр Цигилик та Дарій Сьома. Згодом вони отримали біля Скнилова ділянки для ведення особистого сільського господарства.
Андрій Болюбаш та Дарій Сьома (фото з Facebook Андрія Болюбаша)
Під час зустрічі з журналістами Марія Тиндик спочатку заперечувала, що вона взагалі коли-небудь просила Держгеокадастр резервувати землі за межами населеного пункту.
«Я не могла резервувати, бо це за межами населеного пункту. Ми до того нічого не маємо», – пояснювала голова Скнилівської сільради.
Однак після того, як ми запропонували жінці ознайомитися з копіями її ж листів у Держгеокадастр, позиція Марії Тиндик змінилася. Вона розповіла, що зверталася з проханням резервувати землю для атовців зі Скнилова. Нам не вдалося знайти доказів того, що хтось із фігурантів «списку МВС» проживає у Скнилові.
На запитання «Чому лише одна особа з цього списку врешті отримала ділянку?» – Марія Тиндик пояснила, що потім у процесі виділення землі «пішли зміни». Щоправда, причину цих змін голова сільради пояснити не змогла. А на запитання про Андрія Болюбаша, Євгена Гриціва та інших фігурантів списку жінка відповіла, що не знає, хто це такі.
Марія Тиндик показує на генплані Скнилова розташування ділянок, за які судяться АТОвці
Голова сільради також заперечувала, що скаржилася щодо виділення землі 16 атовцям, але після появи на столі відповідного документу, теж змінила свою позицію. Виявилось, що посадовиця знає і про скасування наказів і про судові засідання, які вона не відвідувала, бо «була у відпустці».
Голова сільради також повідомила, що десять ділянок площею по 0,1 га кожна таки передали учасникам АТО. Їхні імена не згадані у жодному зі списків. За словами Марії Тиндик, ці атовці отримали землю за розпорядженням голови ЛОДА Олега Синютки та т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Оксани Ткачук.
Врешті Марія Тиндик попросила дати їй трохи часу, щоб підготувати необхідні документи, а через кілька днів перестала відповідати на телефонні дзвінки журналістів.
Казус Живко і гламурні фермери
Хто ж ці десятеро атовців, які змогли отримати землю біля Скнилова? Олега Головченка, Романа Святошенка, Давида Кіракосяна, Василя Кореня, Івана Малісевича, Михайла Єдинака, Ігоря Ганусяка, Павла Шевчука, Юрія Дмитренка і Володимира Гладуна об’єднує одна людина – очільниця ГО «Об’єднання добровольців» Олена Живко.
Саме Олена Живко представляла десятьох вищезгаданих атовців до нагородження медаллю «Доброволець АТО». Більшість із них близькі до громадської організації, яку тепер очолює активістка.
Цікаво, що 2015 року Олена Живко очолювала львівський осередок «Правого сектора». Саме тоді між цією організацією та «Розвитком громади» виник конфлікт навколо тодішнього керівника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Андрія Кавецького.
Олена Живко біля автомобіля «Державницької ініціативи Яроша» (фото Facebook Олени Живко)
Одним із найактивніших учасників протистояння був Андрій Болюбаш, який звинувачував Кавецького в корупції, небажанні виділяти землі атовцям і вимагав для чиновника «смітникової люстрації». У серпні 2015 року в будівлі обласного Держгеокадастру виник конфлікт між активістами «Розвитку громади» та бійцями «Правого сектора – Захід».
Через кілька днів на прес-конференції очільники «Розвитку громади» Андрій Болюбаш та Олег Долінський розповіли, що з боку «Правого сектора – Захід» їм погрожують фізичною розправою. Від «Правого сектора» ситуацію коментувала саме Олена Живко. Вона заявила, що члени «Розвитку громади» діють методами бандитів 90-х, які претендують на землі і тому хочуть вплинути на керівників Держгеокадастру Львівщини.
У 2016 році «Правий сектор» на Львівщині розколовся і Олена Живко певний час очолювала місцевий осередок «Державницької Ініціативи Яроша»(«ДІЯ»). Після виходу з цієї організації вона розгорнула роботу «Об’єднання добровольців». Після цього ставлення Олени Живко до «Розвитку громади» змінилось на діаметрально протилежне. У жовтні 2018 року вона разом із «побратимами» з близької до «Розвитку громади» «Української спілки учасників АТО» взяла участь у спеціальному брифінгу у Верховній Раді, організатори якого звинувачували мера Львова Андрія Садового в підтримці російського бізнесу. За кілька днів до того ZAXID.NET опублікував перше з низки розслідувань про діяльність «Розвитку громади» та «Української спілки учасників АТО».
У той же час десятеро близьких до Олени Живко атовців стали власниками ділянок по сусідству з Андрієм Болюбашем та іншими активістами «Розвитку Громади». Двоє атовців Юрій Дмитренко і Володимир Гладун навіть встигли продати свої ділянки Євгену Гриціву, син якого Олександр Гриців – чемпіон з боксу та член «Розвитку Громади».
Олександр Гриців (другий зліва) разом із Володимиром Фещуком (по центру), Андрієм Болюбашем та Романом Цигиликом (крайній справа) (фото з сайту «Розвитку громади»)
Сам Євген Гриців – особа непублічна. Він приватний підприємець, мешкає на Сихові і виступає керівником кооперативу «Садове товариство сади Під голоском». Тепер Євгену Гриціву належить аж три ділянки біля Скнилова. Дві придбані мають площу по 0,1 га кожна, а ще одну він отримав від Держгеокадастру – площею 0,2 га.
Нинішній голова Громадської ради при ЛОДА Андрій Болюбаш теж отримав більшу за площею ділянку – 0,2 га. Таку ж площу має ділянка Андрія Олексійовича Онищенка, абсолютно непублічної особи, участь якої в АТО підтвердити не вдалося. Журналісти з’ясували, що Онищенко теж наближений до «Розвитку громади».
Однак головними бенефіціарами від виділення земель біля Скнилова та Львівського аеропорту стали двоє чоловіків: Олександр Цигилик та Дарій Сьома. Вони стали власниками двох ділянок площею по 1,5 га кожна.
Олександр Цигилик став власником 1,5 га землі біля Львівського аеропорту (фото з Facebook Олександра Цигилика)
Дарій Сьома під творчим псевдо DJ Darko часто виступає у львівському нічному клубі «Фешн», який належить засновнику «Розвитку громади» Олександрові Веремеєнку.
Ді-джей Сьома також є активним учасником спортивного клубу «Легіон», бойового підрозділу ГО «Розвиток громади». Про це свідчать фотографії з його сторінки у Facebook. Він не приховує своїх дружніх стосунків із членами ГО «Розвиток громади», особливо з Андрієм Болюбашем та Володимиром Фещуком.
Андрій Болюбаш, Володимир Фещук та Дарій Сьома під час відпочинку (фото з Facebook Андрія Болюбаша)
Із Володимиром Фещуком Дарій Сьома має також спільні громадські інтереси: вони разом нещодавно заснували ГО «Пульс-Львів». Володимир Фещук також є співзасновником ГО «Спортивний клуб «Легіон «Львів», де його партнерами виступають Олександр Веремеєнко та Роман Цигилик. Саме 22-річний Роман Цигилик став власником 1,5 га землі біля Скнилова.
Роман Цигилик – один із засновників громадського формування «Розвиток громади» та голова громадської спілки «Федерація спорту інвалідів». Він також є членом низки громадських рад, зокрема, при головному управлінні ДФС у Львівській області. Жодного бізнесу на нього офіційно не зареєстровано, так само як і на Володимира Фещука, обидва завжди представляються громадськими діячами.
Володимир та Софія Фещук під час відпочинку на Мальдівах (фото з Instagram Софії Фещук)
А от дружина Володимира Фещука, Софія Фещук, займається правничою та будівельною діяльністю. Вона є співвласницею адвокатського об’єднання «Правда і закон», де засновником та керівником є Андрій Болюбаш. Крім того, Софія Фещук (в дівоцтві Жук) є співвласницею житлових кооперативів «Будальянс 4, 5», а ще у 2016 році вона також була серед засновників ЖБК «Роял Парк».
Її родина, батьки та брат, є співзасновниками також ЖБК «Будальянс 1», «Будальянс 3», «Будальянс 4», крім того, батьки володіють двома будівельними фірмами: «Олімпік лтд» та «Олімпік лтд плюс». Одна зі спеціалізації підприємств: «професійне будівництво заміських котеджів».
Гектари землі, власниками яких стали члени «Розвитку громади» та наближені до них особи, поки що мають сільськогосподарське призначення. Однак навряд чи Андрієві Болюбашу та його друзям пощастить зібрати на своїх ділянках хоча б один урожай. Голова Скнилівської сільради Марія Тиндик повідомила, що на цій території вже запланували звести новий квартал житлової забудови.
Андрій Дрозда, Наталія Онисько
Матеріал підготовлено за підтримки МФ «Відродження»