У листопаді 2017-го «Наші гроші. Львів» опублікували розслідування про те, як суди визнають винними у захопленні земель підставних осіб, які не мають жодного відношення до аграрного бізнесу. Схема дозволяла аграрним компаніям за плату уникнути відповідальності, а «правоохоронцям» – покращити матеріальне становище. Ця схема не стала б можливою без допомоги прокурорів та суддів. А тому ми вирішили розказати й про них.
***
У нашому розслідуванні «Обличчям на землю» ми розповіли про кількох осіб, які вирішили взяти на себе вину аграрних компаній. Наприклад, Тарас Дутка під час суду визнав, що без документів засіяв понад 500 га землі. Тобто, для власних потреб захопив землі місцевих громад. Оскільки він уклав угоду зі слідством, то відбувся штрафом у 5 тис. грн.
Тарас Дутка – єдиний, хто відкрито заявив, що отримав 30 тис. грн за те, що «захистить» аграрну компанію «Вінал-Агро».
Але угода виявилась нечесною. Адже його ніхто не попередив, що після підписання угоди зі слідством він стане фігурантом у ще одній справі – про відшкодування збитків. Збитків у особливо великих розмірах. І саме він, оскільки вже визнав вину щодо захоплення земель, буде винен державі півмільйона гривень.
Після публікації нашого розслідування Прокуратура Львівської області розпочала досудове розсдіжування у кримінальному провадженні, але з 10 листопада, коли його було відкрито, і до сьогодні в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна лише одна ухвала, – про вилучення документів. Чи відбувались якісь інші дії щодо цієї справи – невідомо.
Натомість Тарас Дутка після публічної заяви в медіа отримав можливість боротись за свої права. Тепер його інтереси в суді представляє відомий львівський адвокат Олег Мицик, який оскаржує вирок суду, що затвердив угоду про винуватість.
Завдяки йому «НГ. Львів» отримали доступ до матеріалів кримінального провадження і можуть детально розповісти, як безробітний з села Золочівського району раптом став аграрієм, який обробляв сотні гектарів полів. До того ж, не в тому районі, в якому він живе.
Ми простежили фальсифікацію кримінального провадження на всіх етапах розслідування – від допитів слідчих в районі до підробки підписів та втручання в судову систему звукозапису.
Тарас Дутка, «латифундист»
Отже, коротко нагадаємо, хто такий Тарас Дутка. Він 46-річний мешканець села Підгороднє, що під Золочевом, тимчасово не працюючий. Чотири роки тому у нього з’явились фінансові проблеми через проблеми зі здоров’ям – йому довелось пережити три складні операції, які поправили здоров’я, але суттєво погіршили матеріальний стан чоловіка. В певний момент він опинився у досить безвихідній ситуації. І саме тоді його давній знайомий та старший оперуповноважений Управління захисту економіки у Львівський області Володимир Кудлак запропонував йому вирішення цих проблем.
«Мені треба було борги віддавати. І тут до мене під’їхав міліціонер Володимир Кудлак і запропонував гроші, за те, щоб я підписав договір заднім числом з фірмою та взяв на себе вину за те, що незаконно засіяв поля. Він мені сказав, що то нічого страшного – адміністративна відповідальність та штраф. Я повірив, що нічого не буде, а мені гроші потрібні були. Він мені дав 30 тисяч гривень», – розповів Дутка.
Так Тарас Дутка став крупним аграрієм – згідно з угодою, яку він підписав з ТОВ «Вінал-Агро», з 2014 до 2015 року обробляв 533,2 га землі на території дев’яти сільських рад Жидачівського району.
З точки зору українського законодавства робив він це незаконно, за що і був засуджений. А менше, ніж через рік після того, як він підписав угоду про винуватість, тобто взяв на себе вину фірми «Вінал-Агро», Жидачівський районний суд зобов’язав його відшкодувати збитки нанесені державі за незаконне користування землею у сумі 513,56 тис. грн.
Про це давній знайомий та старший уповноважений Кудлак його не попереджав. Не знав Тарас Дутка і того, що до того, як він підписав угоду про винуватість, слідчі управління протидії злочинності у сфері економіки провели «грандіозне» розслідування, яке задокументовано на майже 300 сторінках.
300 сторінок фальсифікату
Усе починалось із повідомлення Управління Служби безпеки України у Львівській області про те, що «… службовими особами ТОВ «Вінал-Агро» на території дев’яти сільських рад Жидачівського району всупереч Земельному кодексу України, без правовстановлюючих документів використовуються 533,2 га землі, чим порушуються вимоги Земельного кодексу. Розмір завданої шкоди заподіяної ТОВ «Вінал-Агро» становить 513,56 тис. грн».
Слідчий СВ Жидачівського РВ ГУМВСУ у Львівській області Руслан Гвоздик 28 травня 2015 року вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань саме такі відомості про кримінальне правопорушення.
Тодішній прокурор Жидачівського району Андрій Пітко підписав постанову про призначення прокурора Данила Бугару прокурором у даному кримінальному провадженні.
Фото з кримінальної справи
В подальшому прокурор Данило Бугара 6 червня дав вказівки допитати службових осіб ТОВ «Вінал-Агро». Крім того, допитані були також землевпорядники сільських рад та деякі сільські голови.
Серед довідок від сільських рад від квітня-червня 2015 року про те, що запитувані ділянки обробляла фірма «Вінал-Агро», раптом з’являється новий фігурант – тимчасово непрацюючий мешканець села Підбірці (Золочівський район) Тарас Дутка, допит якого датований 6 липням 2015 року.
На допиті, з яким можна ознайомитись у матеріалах справи, Тарас Дутка розповідає про те, як влітку 2014 року він їздив собі по дорогам Жидачівського району і вибирав поля, що їх можна засіяти.
«В мене влітку 2014 року були певні заощадження і я вирішив зайнятися вирощуванням озимого ріпаку, озимої пшениці, сої, ярого ячменю та інших сільськогосподарських культур. Спочатку я спробував знайти певні землі для сільськогосподарського використання на території Золочівського району, але тут на всіх землях були або власники, або орендарі і тому я почав шукати землі для використання в Жидачівському районі. Для цього я певний час їздив по землях Жидачівського району і оглядав землі, де можна було б засіяти сільськогосподарські культури і де їх вже не обробляють інші особи чи організації. Я знайшов такі землі на території Баковецької сільської ради, а саме: земельну ділянку в урочищі «Бубна» за межами села Репехів площею біля 12 га (тут я вирішив посіяти озимий ячмінь), земельну ділянку в урочищі «Піддіброва» площею біля 19 га за межами с. Квітнева (тут я вирішив посіяти озимий ячмінь) …..», – написано в протоколі допиту.
Далі йде перелік ділянок з чітким вказанням урочища, площі та засіяної культури, приблизно на дві сторінки. Якщо порівняти цей перелік з довідками від сільрад, то вони співпадають. Наприклад, в урочищі «Тік» біля села Дроховичі Тарас Дутка каже, що вирішив посіяти сою, а в урочищі «Підстав» біля села Чорний острів – пшеницю. Обидва цих урочища розташовані на території Чорноострівської сільської ради. І в справі фігурує довідка голови сільради від 27 квітня 2015 року про те, що землі в цих урочищах використовуються ТОВ «Вінал-Агро» без правовстановлюючих документів. Співпадають також і інші урочища в інших селах.
Зліва направо: фрагмент з довідки наданої Чорноострівською сільрадою 27.04.2015, фрагмент з протоколу допиту Тараса Дутки 6.07.2015
Після переліку ділянок Тарас Дутка розповідає, як йому вдалось засіяти ці землі в різних селах: «Так як своєї сільськогосподарської техніки я не мав, а власноручно обробити таку площу я не міг, а тому почав цікавитись підприємствами, які на території вказаного району займаються сільськогосподарською діяльністю. Я взнав через мережу інтернет, що у Жидачівському районі є підприємство «Вінал-Агро», у користуванні якого є необхідна сільськогосподарська техніка, яку підприємство може здавати в оренду та надавати відповідні послуги по обробці землі.
Я домовився з директором ТОВ «Вінал-Агро» Михайлюком Русланом (якщо не помиляюсь) про зустріч в м. Ходорів, де в нього в офісі ми склали приблизний зміст договору підряду».
Згідно з матеріалами справи, 16 червня 2014 року Тарас Дутка знову приїхав в офіс підприємства, де директор дав йому прочитати договір-підряду на посів різних культур на загальній площі 533 га. Сума договору складала 319,8 тис. грн. Саме стільки мав заплатити за послуги Тарас Дутка, грошима або сільськогосподарською продукцією на таку ж суму.
Слова Тараса Дутки повністю підтверджує генеральний директор ТОВ «Вінал-Агро» Ростислав Михайлюк, допит якого було проведено наступного дня 7 липня 2015 року. Він підтвердив, що велике підприємство з іноземними інвестиціями просто погодилось засіяти півмільйона гектарів землі для тимчасово непрацюючого Тараса Дутки, який знайшов телефон в мережі інтернет. А також те, що фірма погодилась на… післясплату своїх послуг.
«Дутка Т.П. повідомив, що у нього на даний час є мало грошей і тому ми домовились, що він розрахується за наші послуги врожаєм з його земель», – розповів слідчим генеральний директор Михайлюк.
Він також розповів, що «…ТОВ «Вінал-Агро» по домовленості із замовником здійснювало платежі за землю, маючи намір в подальшому покрити свої фінансові витрати за рахунок наданого врожаю з земель, які ми обробляли для замовника Дутки Т.П.»
Наприклад, лише Чорноострівській сільраді, де згідно з матеріалами справи Тарас Дутка в урочищах «Підстав» та «Тік» сіяв пшеницю та сою, ТОВ «Вінал-Агро» за рік заплатило 89,7 тис. грн.
Довідка про розрахунок орендної плати, підписана головою Чорноострівської сільради
При цьому під час допиту генеральний директор «Вінал-Агро» заявив, що не перевіряв, чи наявні у Тараса Дутки документи на оренду землі.
До речі, слідчі у цій справі не перевіряли, чи наявні інші зв’язки між Тарасом Дуткою та фірмою «Вінал-Агро». Жодного разу слідчі не звернулись, наприклад, до операторів зв’язку щодо інформації про те, чи справді відбувались телефонні розмови між Дуткою та генеральним директором чи іншими працівниками.
Йдеться не про прослуховування розмов, а про стандартне клопотання слідчих до суду щодо зобов’язання фірм-операторів зв’язку розкрити інформацію про вхідні та вихідні дзвінки за певним номером телефону.
Відтак, у матеріалах даного кримінального провадження єдиними доказами того, що Тарас Дутка найняв «Вінал-Агро», є лише два протоколи допитів та угода.
Проте для прокурора Данила Бугари цього виявилось цілком достатньо і він передав справу до суду.
Про користь читання кодексу та систему «Камертон»
Враховуючи, що Дутка визнав свою вину, то в суді лише затвердили угоду про винуватість. Така угода, за словами адвоката Олега Мицика, загалом є дуже раціональним засобом, щоб викрити злочинця і мінімізувати витрати держави на розслідування справи і її розгляд в суді. Але в даному випадку – це спосіб не привертати зайвої уваги судді до справи.
«Якби суддя читала справу, то її висновок, напевно, мав би бути зовсім іншим. Навряд чи вона б затвердила угоду. Адже дивіться, якщо читати допит Дутки, де він розповідає, що я от одного дня прокинувся і вирішив зорати ці землі, то що мав би зробити порядний правоохоронець? Сказати: «Чоловіче, ну що ти плетеш? Ми ж бачимо, що говорить сільська рада, що вони пишуть…», – каже Мицик.
Але все ж угода була затверджена. Тут власне головну роль зіграв прокурор Данило Бугара. Як розповів «НГ. Львів» сам Тарас Дутка, в суді він випадково почув уривок розмови між суддею та прокурором:
«Я чув як суддя говорила прокурору: «Розумієте, ця ж справа «шита білими нитками», адже ця фірма з 2013 року працює на цих землях». А прокурор їй щось типу, та там все домовлено, все добре».
І, напевно, все було б справді добре, якби суддя Жидачівського районного суду Оксана Галій вчасно прочитала останні зміни до процесуального кодексу України, що були внесені приблизно за півроку до розгляду даної справи. Згідно зі змінами, під час затвердження угоди про визнання винуватості обов’язково повинен бути присутній адвокат обвинуваченого. Якщо адвокат відсутній, угода не є чинною.
«Під час останнього засідання у Тараса Дутки не було адвоката, він це чітко озвучив в залі суду. На записі є його слова, коли він говорить, що йому не треба адвоката, – розповів Олег Мицик. – Він також говорить, що погоджується на угоду про винуватість та має п’ять тисяч гривень на сплату штрафу».
Йдеться про аудіозапис судового засідання в системі «Камертон», який завжди ведеться під час розгляду справи. За словами Олега Мицика, ймовірно, він був змінений вже після засідання, в частині оголошення вироку.
Тобто спочатку йде реальний запис засідання, на якому Тарас Дутка відповідає судді, що він погоджується на умови угоди про винуватість та адвокат йому не потрібен і, відповідно, адвоката в суді немає. Але в кінці, коли суддя оголошує вирок, то з’являється адвокат Любомир Блюсович, якого на суді не було. Його ім’я озвучується лише суддею Галій на шматочку, за твердженням адвоката, зміненого запису.
Ми також прослухали записи засідань, і на жодному немає згадки про адвоката. Ба більше, на початку засідання суддя Галій оголошує склад присутніх – суддя, секретар, прокурор обвинувачений. І більше нікого. Вона питає Тараса Дутку про наявність адвоката, от дослівний діалог:
Суддя Галій : Ви будете самі себе захищати, чи у вас є адвокат?
Дутка: Я сам буду.
Суддя Галій: Будете самі себе захищати.
Знайти самого адвоката Любомира Блюсовича нам не вдалось. Його телефон, вказаний в офіційному Єдиному реєстрі адвокатів України, на сьогодні не дійсний. Згідно з реєстром, він працює адвокатом з 1997 року в місті Ходорів (Жидачівський район).
Натомість адвокат Олег Мицик цю ситуацію пояснює просто:
«Суд виявив, що він грубо порушив закон – затвердив угоду без адвоката, тому найімовірніше хтось з працівників апарату суду або й суддя підробили (!) запис судового засідання. Далі більше – підробили не лише аудіозапис судового засідання, але й підпис (!) Тараса Дутки на новій угоді. Ймовірно, це зробив сам прокурор, бо її необхідно було переписати, оскільки треба було додати в ній прізвище адвоката Блюсовича».
Те, що підпис на угоді про винуватість є підробленим, можна побачити просто, порівнявши підпис Тараса Дутки під протоколом допиту та під цією угодою.
Зліва направо: підпис Тарса Дутки під протоколом допиту, підпис Тараса Дуткаи під угодою про винуватість, де фігурує адвокат Блюсович
Історія Тараса Дутки має всі шанси на щасливий кінець. А от інші «крупні аграрії» із Золочева, про яких ми розповідали в розслідуванні «Обличчям на землю», ймовірно, продовжуватимуть сплачувати державі збитки в особливо великих розмірах.
Хоча справа щодо одного з них, Анатолія Лісового, який взяв на себе вину компанії «Барком» за захоплення 400 га землі в Радехівському районі, ще досі в суді. Нещодавно розгляд цієї справи перенесли з Радехівського районного суду до Кам’янко-Бузького районного суду. Дата розгляду досі не призначена.
Наталія Онисько
Матеріал підготовлено за підтримки МФ “Відродження”