Бізнес-історія, як у важких економічних умовах стати успішним підприємцем. Якщо ти рідня керівництва Академії сухопутних військ.
…Взагалі-то Національна академія сухопутних військ імені Сагайдачного мала би називатись імені Хмельницького. Бо занадто вже теплі стосунки у місцевих полковників-генералів зі всім, що має відношення якщо не до гетьмана, то принаймні до міста, яке назване на його честь.
Тому, коли на тендерах академії з’являється бодай хтось із цього славного регіону – то переможця можна вгадати ще до початку офіційної процедури торгів.
Гадаємо, такі преференції мешканці Хмельниччини отримують винятково через пам’ять львів’ян про великого предка. Звісно, злостивці називатимуть й інші причини. Для об’єктивності ми їх назвемо теж.
Історія перша. Вдале переселення харків’ян
Харківська фірма «Капітальне будівництво і ремонт» існувала вже понад 10 років, коли влітку 2016-го її очолив хмельниччанин, а згодом і сама фірма переїхала до Хмельницького.
Бізнес-хід виявився напрочуд вдалим. Ці зміни одразу помітила Яворівська квартирно-експлуатаційна частина (КЕЧ), тобто той «військовий ЖЕК», який обслуговує військове майно, у тому числі і на знаменитому Яворівському полігоні, де академія проводить міжнародні навчання.
У цей офісний будинок у Хмельницькому, на вулиці Пілотській, 14, переїхала невідома раніше харківська фірма «Капітальне будівництво і ремонт»
Фраза «одразу помітила» – не для гіперболи. Влітку фірма отримала перше замовлення на постачання тепла і каналізаційних послуг на 3,26 млн грн.
Далі вже пішло як по-писаному. 29 липня 2016 року, лише за кілька днів до переходу країни на Prozorro, Яворівська КЕЧ підписала з фірмою договори на суми менші ніж 200 тис. грн. Дрібність сум компенсується тим, що їх не потрібно оприлюднювати для широкого загалу.
У серпні фірма отримала ще два договори на будматеріали, до 50 тис. грн, а відтак КЕЧ знову уникла оприлюднення, тепер уже в Prozorro.
Безтендерні перерахунки грошей Яворівської КЕЧ «Капітальне будівництво і ремонт» на сайті аналітичної системи 007
Далі почались системні замовлення у «харків’ян». І без жодного тендеру, і за результатами торгів уже із застосуванням Prozorro. Загалом Яворівська КЕЧ підписала договорів з «Капітальне будівництво і ремонт» на понад 20 млн грн.
Фірма виявилась дуже продуктивною. Вона не лише надавала комунальні послуги, постачала будматеріали та дрова, а й без конкурсу ремонтувала казарми і гуртожитки.
Якщо ж вона приходила на відкриті торги Яворівської КЕЧ, то перемагала у 80%. При цьому тендерний комітет Яворівської КЕЧ не заперечував, коли раптом «Капітальне будівництво і ремонт» подавало не всі потрібні документи.
Наприклад, у травні цього року КЕЧ провела низку торгів, на яких вимагала довідку про досвід виконання аналогічного договору, стан його виконання, відгук замовника, а також копію самого договору. «Капітальне будівництво і ремонт» перемогло, не надавши ні довідок, ні відгуків – лише копію договору, до того ж, здебільшого, не на аналогічні товари.
Наприклад, у торгах на будівельний камінь чи мастики, шпаклівки, фірма надала копії договорів на металеві конструкційні вироби.
У торгах на кріпильні деталі чи фарби КЕЧ чомусь вимагав копію договору про постачання необробленої деревини. І ніхто з учасників таку вимогу не оскаржив. «Капітальне будівництво і ремонт» це не збентежило і воно знову подало улюблену копію договору на металеві конструкційні вироби та їх частини.
Начальник паливної групи Яворівської КЕЧ, секретар тендерного комітету Людмила Липецька пояснила «НГ. Львів», що довідка і відгук не були обов’язковими документами, тим більше, що компанія надала копію договору.
Натомість експерти із закупівель із цим не погоджуються.
«Замовник по всіх закупівлях мав однозначно відхиляти пропозицію ПП «Капітальне будівництво та ремонт», оскільки учасник не відповідав єдиному кваліфікаційному критерію (щодо досвіду), встановленому замовником. Наданий фірмою договір не доводить наявності в неї досвіду, бо не співпадає предмет закупівлі. І немає додатку з переліком товарів, який є його невід’ємною складовою», – розповів після аналізу торгів керівник «Центру громадського моніторингу та досліджень» Мирослав Сімка.
У тендерному комітеті послаблену увагу до документів цієї фірми пояснили також тим, що торги проводили вже друге, оскільки перші скасували через брак учасників.
«А нам треба було вже розпочинати будівельні роботи», – сказала Людмила Липецька.
Зазвичай єдиним конкурентом «Капітального будівництва і ремонту» було Будинкоуправління №1 Яворівської КЕЧ району. Назвати це конкуренцією важко, оскільки на таких торгах фірми не знижували своїх пропозицій, і участь будинкоуправління здебільшого була формальною. Для прикладу, на підтвердження аналогічного досвіду з постачання конструкційних матеріалів будинкоуправління чомусь подавало довідку про постачання дров.
Родичі з Харкова
Тож, успіх фірми «Капітальне будівництво і ремонт» співпав зі зміною директора та переїздом до Хмельницького. Керівником став мешканець Хмельниччини 45-річний Ігор Продан. Цікавий він тим, що у нього є бізнес-партнер на прізвище Андрій Савицький. А так сталось, що останній є братом начальника Яворівської КЕЧ Федора Савицького.
Власник же фірми – Григорій Онопрієнко – є родичем з іншого боку: він одружений на сестрі дружини начальника КЕЧ. Тобто є шваґром Федора Савицького.
Сам Федір Савицький у розмові з журналістом «НГ. Львів» запевнив, що ніяких переваг для цієї компанії не робив і в роботу тендерного комітету не втручався.
З трохи плутаного його коментаря ми виокремили основну перевагу фірми-фаворита: готовність працювати в борг за першим покликом: «Вони зробили роботу в борг. Я писав їм, чи можуть вони допомогти. Ця компанія виконує будівельні роботи, і в мене немає проблем з ними».
Сам власник – Григорій Онопрієнко – у розмові з журналістом «НГ. Львів» в мережі Facebook не зміг пояснити несподіваний успіх фірми в закупівлях, заявивши, що не займається оперативним управлінням.
До речі, «Капітальне будівництво та ремонт» після успіху на торгах від Яворівської КЕЧ, повторила його і на торгах від інших КЕЧ – у Дніпропетровській та Херсонських областях. У квітні цього року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро замовив у фірми дров на понад 2,9 млн грн, де єдиним конкурентом було Будинкоуправління №1 Яворівської КЕЧ району.
Цікаве співпадіння – у лютому цього року, згідно з даними YouControl, керівником Дніпровської КЕЧ став Віталій Прокудін, який до цього працював саме у Яворівській КЕЧ.
Історія друга. Родичі на службі генерала
Частково цю історію ми вже описували, однак оскільки з того часу знайшлись додаткові факти, викладемо її в ширшому варіанті. Отож.
Повага до мешканців Хмельниччини з’явилась в академії вже досить давно. Свого часу до Львова з Хмельницької області перебрались Тамара і Андрій Котики. Тут вони отримали не тільки роботу в академії, а й квартиру. Одразу після приїзду у цій же квартирі вони, не вдовольняючись однією роботою, зареєстрували на себе підприємство – ПП «Енергія Захід». Сталось це в 2012 році.
Як неважко передбачити, колишніх хмельниччан одразу почали переслідувати бізнес-успіхи. У тому ж таки 2012-ому військові анонсували заміну старих котелень на нові – на альтернативному паливі.
Такі проекти є завжди дуже перспективними. Бо виграти тендер треба тільки один раз, а в наступні роки – жодної конкуренції, оскільки крім твоєї котельної – інших нема.
Єдина проблема – на тендер мусить прийти принаймні двоє, і один з них мусить програти. Операція «котельня» пройшла успішно. Програвати прийшла створена у тому ж році фірма «Галполітрейд-Постач».
Тоді її власниками були три Галини: Галина Байса, Галина Лосєва та Галина Грицай. Прізвища виявились непростими.
Дівоче прізвище Байси – Саєвич. Вона є донькою заступника начальника академії сухопутних військ Йосипа Саєвича. Сьогодні, до речі, вона має вже інше прізвище – Білинська.
Лосєва – теща заступника начальника тилу Національної академії сухопутних військ Олександра Мельничука. До речі, саме Галину Лосєву він зазначає в своїй декларації власницею квартири, в якій живе.
Хто така Грицай дослідити не вдалось. Однак станом на зараз це вже й не так важливо. У 2015 році її замінив вже відомий нам Андрій Савицький – брат начальника Яворівської КЕЧ. До слова – він мешкає в селі Гута. Тієї ж Хмельницької області.
На перший погляд здається дивним, що така «зіркова команда» програла тендер простим працівникам академії. Насправді все виявилось просто.
Після перемоги за право встановити котельні на дровах склад засновників переможця – компанії «Енергія Захід» – кардинально змінився. І вигодонабувачами стали зовсім інші люди – Руслан Сапіга і Роман Білинський.
І якщо «Галполітрейд-Постач» можна було назвати «фірмою Галин», то «Енергію Захід» – «фірмою зятів». Річ у тому, що Руслан Сапіга – це зять керівника академії Павла Ткачука, а Роман Білинський – зять заступника начальника академії з тилу Йосипа Саєвича. Нагадаємо, що дочка Саєвича – Галина – сьогодні має прізвище Білинська.
За останні п’ять років «Енергія Захід» отримала від Яворівської КЕЧ замовлень на 62 млн грн. Сьогодні вона вже не мучиться з тендерами, оскільки, зважаючи на її монопольне становище – угоди на обігрів містечок укладаються за переговорною процедурою.
Так що все закінчилось хепі-ендом. Не лишились ображеними і перші засновники «Енергії Захід», які свого часу й вигравали тендер. Тамара Котик є начальником розрахунково-касового відділення академії, а її чоловік працює водієм. У декларації дружини зазначено, що за минулий рік він отримав 67,6 тис. грн зарплати за основним місцем роботи в Національній академії сухопутних військ. Ще 73 тис. грн він отримав від «Енергії Захід», де був директором.
Не щез після програшу на тендері і «зірковий» «Галполітрейд-Постач». За даними Є-Дата, протягом 2015-2016 років воно отримало від Яворівської КЕЧ 0,3 млн грн.
А крім того, всі ці фірми стали хорошим місцем для додаткової зарплати цілої низки «академіків».
Скажімо, у «Галполітрейд-Постач» працює дружина Йосипа Саєвича – Зеновія, яка минулого року отримала 38,4 тис. грн зарплати. Тут же за сумісництвом працює і начальник газового господарства Яворівської КЕЧ Юрій Вербенець.
Чоловік секретаря тендерного комітету Яворівської КЕЧ Людмили Липецької працює в «Енергії Захід», минулого року отримав тут 19,2 тис. грн заробітної платні. А начальник водо-каналізаційного господарства Яворівської КЕЧ Петро Шалавило за сумісництвом знайшов роботу майстра очисних споруд в ПП «Капітальне будівництво і ремонт».
Ціна питання
Будь-який текст про нову бізнес-модель мав би закінчуватись підрахунком прибутків успішних підприємців. На жаль, із цим є складнощі. І не тільки через те, що цифри в основному є оповитими комерційною таємницею, а й тому, що способи заробітку були часом напрочуд інноваційними.
17 березня 2016 року військова прокуратура Львівського гарнізону відкрила кримінальне провадження та звернулась з клопотанням про обшуки, у тому числі в службових кабінетах Яворівській КЕЧ.
«Військовими посадовими особами військових частин А4150 (с. Старичі Яворівського району Львівської області) та польова – пошта В4264 (с. Старичі Яворівського району Львівської області), Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району та окремими працівниками Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного налагоджено протиправний механізм розкрадання бюджетних коштів та державного майна із залученням приватних суб’єктів господарювання», – йшлося в обґрунтуванні клопотання прокуратури про обшуки.
Виявилось, що дрова для модульних котелень, які встановила «Енергія Захід» на території військової частини А4150, не купували, а просто незаконно рубали на території військового полігону. Вирубка проводилась силами військовослужбовців. При цьому, за документами фірма купувала дрова і закладала їх вартість у ціну тепла, за яке платили військові. Натомість реально «Енергія Захід» спалювала довколишній ліс, який вирубували солдати за вказівкою командирів.
Справу, до речі, закрили вже в лютому 2017 року. Однак після запитань «НГ. Львів» про те, чому так сталось, наступного ж робочого дня постанову про закриття тимчасово скасували. Зробив це т.в.о. військового прокурора Західного регіону Євген Білоусов, оскільки провадження прикрили «без всебічного, повного та об’єктивного дослідження».
Ми теж сподіваємось, що прокуратура проведе «всебічне дослідження». Бо тоді ми нарешті зможемо оперувати цифрами, а відтак і глибше описати успішну бізнес-історію підприємців із Хмельниччини.
Наталія Онисько, Олександра Губицька
Матеріал підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Нідерландів