Гучні заяви Прокуратури Львівської області про небувалі успіхи «на ниві боротьби» з недобросовісними чиновниками та депутатами не відповідають реальності. Порушники, які не повідомили про конфлікт інтересів при виділенні землі родичам або виписали собі премії, у підсумку уникають відповідальності. В тому числі завдяки прокуратурі та поліції. В результаті порушників на Львівщині викривають майже удвічі частіше, аніж реально штрафують.
***
Нагадаємо, у 2015 році вступив в дію закон «Про запобігання корупції». Згідно з ним, депутати мають повідомляти, письмово чи усно, про конфлікт інтересів, якщо мова йде про голосування на свою користь або в інтересах родичів. Наприклад, про виділення землі чи надання комунального майна в оренду. Чиновники ж взагалі не можуть приймати рішення в умовах конфлікту інтересів, наприклад, виписати собі премію чи працевлаштувати родича.
За порушення не передбачена кримінальна відповідальність, тож спійманим на конфлікті інтересів загрожує хіба що штраф, а щонайбільше – позбавлення права займати ту чи іншу посаду протягом року (див. довідку а кінці тексту).
Щодо кількості порушників «конфлікту інтересів» прокурор Львівської області Юрій Квятківський нещодавно озвучив цікаву статистику. В інтерв’ю «Дивись.інфо» він похвалився, що Львівщина посідає четверте місце по виявленню адміністративної корупції і перше місце – по кількості розглянутих протоколів.
Про успіхи у масштабній боротьбі з корупцією в області не так давно розповідала і заступниця прокурора Галина Борейко. Правопорушення, пов’язані із конфліктом інтересів, вона назвала найбільш поширеними. Тим не менше, прокуратура дає собі з ними раду, мовляв, протоколи складають, спіймані на корупційних діях отримують штрафи.
Однак, як показав аналіз судових справ щодо конфлікту інтересів, – не все так райдужно. Зокрема, і завдяки прокуратурі.
***
«Наші гроші. Львів» проаналізували всі справи з реєстру судових рішень щодо конфлікту інтересів за вересень-грудень 2016 року. Їхня загальна кількість – 43.
Підозрювані по 24 справах отримали штрафи і не подавали апеляції.
14 справ закрили суди першої чи другої інстанцій:
- 5 – з обґрунтуванням «за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення»,
- 9 – у зв’язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення чи неправильним заповненням протоколу про адміністративне правопорушення.
Ще 5 справ розглядатимуть апеляційні суди у січні-лютому. Частина з них стосується правопорушень, вчинених ще у 2015 році, тож спрогнозувати результати їх апеляційного розгляду нескладно.
Під час аналізу судових справ ми виявили основні причини того, чому «провалюються» справи щодо конфлікту інтересів.
Причина 1: Проґавили «дедлайн»
Одне із найчастіших обґрунтувань закриття провадження по справі щодо конфлікту інтересів – закінчення строку накладення адмінстягнення. А все тому, що зволікають зі складенням відповідних протоколів.
Строки накладення стягнення визначає ч. 3 ст. 38 КУпАП – три місяці з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Саме ця стаття вимагає, аби протокол був складений негайно після виявлення корупційного правопорушення. Та як свідчить практика, після виявлення факту порушення протоколи складають місяцями, а потім ще кілька місяців несуть їх до суду.
До прикладу, міський голова Самбора Юрій Гамар у січні 2016 року проголосував «за» рішення «Про встановлення надбавок та преміювання», чим встановив собі ж надбавку за виконання «особливо важливої роботи» у розмірі 50% посадового окладу, щомісячне преміювання та щорічну матеріальну допомогу. У рішенні не забуто і про преміювання з нагоди святкування Дня Незалежності України та Дня місцевого самоврядування.
Міський голова Самбора Юрій Гамар (фото з соцмережі)
Суд першої інстанції «впаяв» голові міста штраф 3400 грн, виплачувати який Гамар не поспішав. Натомість пішов в апеляцію. При чому не сам, а з трьома захисниками. У матеріалах справи йдеться про те, що «на думку апелянта, відсутні будь-які фактичні дані, які б з достовірністю свідчили про об’єктивні та суб’єктивні ознаки реального конфлікту інтересів». Захисники міського голови також заявили, що судом першої інстанції не встановлено, чи дії в умовах реального конфлікту інтересів здійснені Гамарем умисно і свідомо.
Насамкінець, мова зайшла про строки для накладення адміністративного стягнення (три місяці) – і цей аргумент не зрикошетив.
Як з’ясувалось, факт вчинення правопорушення був встановлений ще 13 травня, про що свідчить подання керівника Самбірської місцевої прокуратури Михайла Дицького. Отже, строк для накладення адміністративного стягнення закінчився 13 серпня – задовго до розгляду судом першої інстанції протоколу (5 вересня) і в аккурат до складення протоколу про адмінправопорушення (5 серпня).
До речі, на цьому ж голосуванні погорів депутат та секретар Самбірської міськради Юрій Дмитришин.
У суді першої інстанції Дмитришин заявив, що участі у голосуванні не брав, а про конфлікт інтересів повідомив заявою міського голову, однак долучити до матеріалів справи її не зміг. На основі цих даних суд виніс рішення про накладення на депутата штрафу розміром 3 400 грн. Та як і у випадку з міським головою, у апеляційному суді «розкопали» причину для закриття провадження – часову.
Голова Сколівської РДА Ігор Свистун (фото з соцмережі)
За аналогічним сценарієм закрили також справу голови Сколівської РДА Ігоря Свистуна. Він підписав розпорядження про проведення та акт про результати службового розслідування стосовно власного брата, який, будучи очільником підпорядкованого РДА територіального центру соціального захисту, невчасно подав декларацію про доходи. На розгляд суду справа потрапила 22 вересня. Результат розгляду – штраф у розмірі 3 400 грн.
Втім, Свистуну вдалось оскаржити рішення. Матеріали, які слугували підставою для перевірки, надійшли Департаменту захисту економіки Нацполіції 13 квітня. Це означає, що після 13 липня складання протоколу є беззмістовним з тієї причини, що за ним винну особу до відповідальності не притягнеш. Але протокол до суду таки потрапив – 22 вересня. От і вийшло, що первинне рішення судді по даній справі прийнято більше як через п’ять місяців з моменту встановлення поліцією факту вчинення порушення.
Ще одна показова історія у дискурсі щодо відбілювання репутації через «часовий люфт» стосується батька та сина Форманчуків. Перший – депутат Рудненської селищної ради, другий – голова цієї ради.
У грудні 2015, одразу після місцевих виборів, на засіданні сесії ради було прийняте рішення «Про встановлення чисельності працівників апарату управління Рудненської селищної ради та видатків на оплату праці працівників на 2016 рік». Згідно з даним рішенням, селищний голова Ігор Форманчук у період з січня по травень 2016 року отримав премій на загальну суму понад 25 тис. грн. Його батько, Борис Форманчук, проголосував «за», чим порушив ЗУ «Про запобігання корупції». Але термін дії адміністративного правосуддя вийшов скоріше, ніж протокол про правопорушення дійшов до суду, що 2 грудня цього року постановив суддя апеляційного суду.
Щодо селищного голови, то розгляд його апеляційної скарги призначений на кінець січня. На диво сподіватись не доводиться – якщо батько уже скористався «часовим люфтом», то хіба пропустить таку можливість син? Адже адміністративні протоколи складені однаково пізно.
Часовим дедлайном скористався також депутат VI скликання Дрогобицької міськради Володимир Кулик – у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення покарання за голосування на користь дружини вдалось оминути.
Причина 2: Кожному прокурору – по КУпАП. І тиждень на вивчення.
Не усі прокурори Львівщини знають, що вони не входять до переліку осіб, котрі мають право оскаржувати висновки суддів у справах про адміністративні правопорушення.
У список таких прокурорів потрапила, наприклад, в.о. керівника Городоцької місцевої прокуратури Тетяна Білинська. Прокурор намагалась оскаржити постанову суду щодо закриття провадження у справі керівника відділу культури і туризму Яворівської РДА Володимира Балуха. Той підписав два накази, згідно з якими працівникам відділу, серед яких і його сину, передбачалась виплата премії та матеріальної допомоги.
Прокурор Самбірської місцевої прокуратури Андрій Тимоцко не лише проскочив до суду з завчасно програшною по часу справою (причина №1), але й спробував оскаржити постанову суду першої інстанції.
Йдеться про провадження у справі колишнього директора Самбірського комунального підприємства «Об’єднане» Андрія Сліпецького, котрий протягом липня-грудня 2015 року уклав три договори оренди транспортного засобу з дружиною-підприємцем.
Задля цікавості: виправданий часом та прокурорським недбальством, у січні 2016-го Сліпецький очолив держпідприємство «Львівський облавтодор».
Був у вересні-грудні й інший директор комунального підприємства, котрий не встояв перед можливістю укласти договір, цього разу купівлі-продажу, з власною дружиною – Руслан Крамар.
Будучи керівником КП «Трускавецьтепло», Крамар придбав у дружини-ФОПа димову трубу в комплекті вартістю понад 70 тис. грн. У суді підозрюваний у корупційних діяннях пояснив: «Це єдиний підприємець, який погодився продати товар без попередньої оплати за нього, і у вартість товару було враховано доставку та монтаж димової труби, що в економічному плані для підприємства було суттєво вигідно».
Заслухавши інших свідків у справі, суд визнав Крамара винним у неповідомленні про наявність у нього реального конфлікту інтересів, але – порушення строків при притягненні до адміністративної відповідальності зіграли на користь обвинуваченого і справу закрили. Уже за класикою, прокурор прокуратури Львівської області намагався оскаржити постанову.
Причина 3: Погані протоколи
Зазвичай через помилки в оформленні протоколу про адміністративне правопорушення справа «зависає» у судах і її розгляд затягується. Не встигнеш внести дві-три правки, як три місяці промайнули.
До прикладу, голова Бродівської райради Євген Швед у листопаді 2015 року на першій сесії ради взяв участь у голосуванні щодо встановлення йому ряду виплат. Втім, йому пощастило – в управлінні захисту економіки у Львівській області Нацполіції протокол склали таким чином, що суддя не зміг встановити суті конфлікту інтересів. Документ з численними помилками, зокрема, не містив інформації щодо часу виявлення правопорушення. Врешті, 20 грудня постановив відправити його для належного оформлення. Судячи з будь-яких звісток у судовому реєстрі, більше про справу Шведа у Бродівському райсуді не чули.
Причина 4: Брак доказів
Депутат Винниківської міськради Володимир Почаєвець (фото з соцмережі)
Депутат Винниківської міськради Володимир Почаєвець оминув покарання за голосування на користь матері у питанні щодо виділення їй земельної ділянки. У суді він розповів, як службовець поліції, складаючи протокол правопорушення, повідомив, що переглядав відеозвіт засідання ради і спитав, чи дійсно депутат голосував «за» це рішення. На запитання Почаєвець відповів ствердно. Однак, в суді думку змінив, заявивши, що насправді за рішення не голосував і у той момент його взагалі не було у залі.
Залою на цьому засіданні слугував кабінет заступника голови ради – невелике приміщення. Під час перегляду відео в суді не вдалося встановити, чи перебував Почаєвець у «залі» та чи голосував. Не зміг підтвердити цього і голова лічильної комісії. Оскільки результати голосування лічильна комісія не підводила, як встановив суд, Почаєвця було врешті виправдано, а провадження у справі – закрито. До речі, в.о. керівника Львівської місцевої прокуратури №1 Роман Сапуцький подавав апеляцію на дану постанову.
Не менше пощастило депутату Долинянської сільради Степану Цяцяку – йому суд виніс усне зауваження, а провадження у справі закрили з обґрунтуванням «малозначність правопорушення». Депутат, «всього лише», проголосував «за» рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення собі ж земельної ділянки.
Юлія Костюк
Довідка:
Порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції» щодо конфлікту інтересів передбачає дисциплінарну, цивільно-правову та адміністративну відповідальність. Міри покарання в межах останньої:
- Неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів – штраф від 1700 до 3400 грн. (можливе позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю строком на один рік)
- Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів – штраф від 3400 до 6800 грн. (можливе позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю строком на один рік)
- Повторне аналогічне правопорушення протягом року – штраф від 6800 до 13600 грн з обов’язковим позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю строком на один рік.
Нагадаємо, законодавством не передбачено, протягом якого строку після виявлення корупційного правопорушення уповноважений суб’єкт повинен скласти адміністративний протокол. Разом з тим, ч. 3 ст. 38 КУпАП визначає строки накладення стягнення – три місяці з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»