Резиденція консульства на вул. І. Франка, 108 у Львові
Вищий господарський суд 19 січня скасував рішення судів попередніх інстанцій, згідно з якими Генеральне консульство Республіки Польща у Львові мало виплатити ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс» 4,71 млн грн.
Суд частково задовольнив скаргу консульства і скерував справу на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Нагадаємо, львівська компанія була виконавцем робіт з будівництва приміщення консульства на вул. І. Франка, 108 і звернулась до суду з заявою про неповний розрахунок.
Як повідомляли “Н.Г. Львів”, «ВЕЕМ-Будсервіс» уклала договір з Генеральним консульством РП у Львові на будівництво резиденції 1 червня 2007 року. Згідно з ним, розмір договірної ціни за виконання будівельних робіт становив 29,9 млн грн. Проте протягом дії договору за взаємною згодою сторін збільшували об’єм робіт, розмір винагороди та терміни завершення. Всі зміни були оформлені додатковими угодами. В результаті, вартість будівництва станом на травень 2010 року зросла до 40,2 млн грн.
Ці кошти були в повному обсязі виплачені виконавцю робіт. Але, згідно з матеріалами судової справи, протягом наступних кількох місяців «ВЕЕМ-Будсервіс» виконав ще ряд робіт на суму, які, за твердженням юристів компанії, були відображені у актах, але не були оплачені. За розрахунками компанії, загальна сума заборгованості Генконсульства перед ними становила 2,96 млн грн.
Плюс підприємство наполягало на поверненні 1,64 млн грн банківської гарантії, яку, на думку позивача Генеральне консульство набуло безпідставно. Справа в тому, що у 2009 року між ВАТ «Кредобанк» та Компанією ВЕЕМ-Будсервіс» було укладено угоду, згідно з якою «Кредобанк» надав Генконсульству банківську гарантію про те, що зобов’язується виплатити на першу вимогу будь-яку суму до 1,64 млн грн, якщо консульство заявить, що виконавець не виконав свої зобов’язання. З такою заявою консульство звернулось в банк 30 липня 2010 року і отримало кошти, які банку мав повертати «ВЕЕМ-Будсервіс» на підставі кредитного договору.
На думку суду першої інстанції, попри те, що початкова угода не передбачала збільшення витрат і зафіксувала тверду договірну ціну, в процесі будівництва сторони свідомо і за спільною згодою перейшли до динамічної договірної ціни, яка підлягала зміні залежно від обсягів та вартості робіт. Тому суд вирішив, що консульство повинне оплатити виконані додаткові роботи та повернути банківську гарантію.
Це рішення залишив в силі апеляційний суд. Натомість Вищий госпсуд вирішив, що слід ще з’ясувати деталі домовленостей сторін про виконання і оплату додаткових робіт, чи усе було виконано та інше.
Окрім того, до розгляду необхідно залучити “Кредобанк”, аби з‘ясувати правомірність виплати понад 1,6 млн грн банківської гарантії полякам.
