Господарський суд Львівської області зобов’язав Генеральне консульство Республіки Польща у Львові виплатити заборгованість ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс» у розмірі 4,71 млн грн. Ця компанія була виконавцем робіт з будівництва приміщення консульства і звернулась до суду з заявою про неповний розрахунок.
Судовий розгляд щодо оплати робіт з будівництва приміщення консульства триває з 2011 року. У червні 2012 року провадження у справі було зупинено і призначено судову будівельно-технічну експертизу, яку доручили провести Львівському НДІ судових експертиз. Свій висновок НДІ представило суду у лютому 2014 року. Експерти мали з’ясувати загальну вартість виконаних робіт з будівництва приміщення Генконсульства на вул. І. Франка, 108 та вартість фактично виконаних робіт, які не було передбачені основним договором, але включено в акти приймання виконаних робіт.
Юристи Генконсульства намагались оскаржити результати експертизи, стверджуючи, що вона була проведена з грубими порушеннями законодавства та інструкцій і подали клопотання про призначення нової. Проте суд не знайшов недоліків у висновках експертів та підстав для проведення повторної експертизи.
Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» уклала договір з Генеральним консульством РП у Львові на будівництво резиденції 1 червня 2007 року. Згідно з ним розмір договірної ціни за виконання будівельних робіт становив 29,9 млн грн, завершення робіт планувалось на 31 грудня 2008 року і розмір винагороди виконавця не повинен був переглядатися за будь-яких умов, тобто в договорі було зафіксовано так звану «тверду ціну».
Проте, протягом дії договору, за взаємною згодою сторін, збільшувався об’єм робіт, розмір винагороди та терміни завершення. Всі зміни були оформлені додатковими угодами. В результаті, вартість будівництва станом на травень 2010 року зросла до 40,2 млн грн.
Ці кошти були в повному обсязі виплачені виконавцю робіт. Але, згідно з матеріалами судової справи, протягом наступних кількох місяців «ВЕЕМ-Будсервіс» виконав ще ряд робіт на суму, які, за твердженням юристів компанії, були відображені у актах, але не були оплачені. За розрахунками компанії, загальна сума заборгованості Генконсульства перед ними становила 2,96 млн грн.
У свою чергу в Генконсульстві вважали, що підстави виплати цієї заборгованості відсутні, оскільки підрядник не повідомив належним чином про проведення додаткових робіт і збільшення кошторису.
Крім того, частина актів не були підписані замовником будівництва – в консульстві стверджували, що деякі роботи були виконані іншим підрядником – ДП «Зелукрбуд» Польського будівельно-ремонтного підприємства ТОВ «Зельбуд».
Плюс підприємство наполягало на повернені 1,64 млн грн банківської гарантії, яку, на думку позивача Генеральне консульство набуло безпідставно. Справа в тому, що у 2009 року між ВАТ «Кредобанк» та Компанією ВЕЕМ-Будсервіс» було укладено угоду згідно з якою, «Кредобанк» надав Генконсульству банківську гарантію про те, що зобов’язується виплатити на першу вимогу будь-яку суму до 1,64 млн грн якщо консульство заявить, що виконавець не виконав свої зобов’язання. З такою заявою консульство звернулось в банк 30 липня 2010 року і отримало кошти, які банку мав повертати «ВЕЕМ-Будсервіс» на підставі кредитного договору.
На думку суду, попри те, що початкова угода не передбачала збільшення витрат і зафіксувала тверду договірну ціну, в процесі будівництва сторони свідомо і за спільною згодою перейшли до динамічної договірної ціни, яка підлягала зміні залежно від обсягів та вартості робіт. Відтак суд вважає, що замовник зобов’язаний оплатити виконані додаткові роботи та повернути банківську гарантію.
Щодо польського підприємства, то, як з’ясував суд, угода з ним була підписана вже після виконання робіт ТОВ «ВЕЕМ-Будсервіс». Крім того факт остаточної здачі об’єкта будівництва є підставою для проведення замовником оплати виконаних робіт.