16 червня Франківський районний суд Львова під головуванням судді Мирослави Гулієвої ухвалив рішення у справі за позовом Василя Пісного проти ZAXID.NET і журналістів “Наших грошей. Львів” Олександри Губицької та Наталії Онисько. Суд задовольнив позов частково, однак відмовив Пісному у його вимогах стягнути з Губицької та Онисько 100 тис. грн моральної шкоди. Журналісти мають намір продовжити розгляд справи в апеляційному суді.
Нагадаємо, що начальник департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДДСБЕЗ) МВС України Василь Пісний звернувся до суду на початку квітня. У своєму позові він просив вилучити з сайту ZAXID.NET статтю «З економічною злочинністю в Україні боротиметься “Антибіотик”», опубліковану 11 березня, а також стягнути з авторів – Олександри Губицької і Наталії Онисько – 100 тис. грн. в якості моральної шкоди.
Своїм рішенням від 16 червня суддя Гулієва повністю відмовила Пісному у задоволенні вимог про відшкодуванні моральної шкоди.
Незважаючи на те, що Василь Пісний вимагав спростувати усі відомості, оприлюднені у статті, суд визнав недостовірними лише кілька фрагментів.
Прикметно також, що суд не визнав не достовірним твердження, про те, що Пісний у певних колах має прізвисько «Антибіотик».
«Ми вважаємо, що інформація, яку суд визнав недостовірною, такою не є і не підлягає спростуванню, оскільки ґрунтується на фактах, встановлених задовго до написання статті, яка стала предметом судового розгляду, – пояснив адвокат Юрій Ничка, який представляв у справі інтереси Олександри Губицької та Наталі Онисько. – Наприклад, важко погодитися із тим, що факт затримання Василя Пісного у липні 1995 року – це недостовірна інформація, оскільки це підтверджується зокрема і постановою про закриття кримінальної справи щодо Василя Пісного, наданою суду його представником. Так само відповідає дійсності і факт судового спору Пісного і Ореста Муца, редактора тернопільської газети «Репортер», що підтверджується судовими рішеннями. Тому ми будемо подавати апеляцію».
***
Нижче подаємо твердження, які Франківський райсуд Львова визнавав «недостовірними і такими, що ганьблять честь, гідність та ділову репутацію Василя Пісного», а також докази, які, на нашу думку, свідчать про протилежне.
Твердження: «10 липня 1995 року Василя Пісного затримали за підозрою у злочині передбаченому ст.144 ч.3 КК України (рекет). За версією слідства, він вимагав спочатку $5 тис, потім $6 тис, а далі $7 тис. у такої собі Марини Берези. З її чоловіком, громадянином Польщі, Пісний у 1992-1994 рр. провадив спільний «бізнес» – займався контрабандою спирту».
Аргументи: Інформація про затримання Василя Пісного, вимагання, торгівлю спиртом міститься у постанові слідчого в особливо важливих справах прокуратури Львівської області від 30 грудня 1996 року та у статті газети «Високий Замок» (23.04.1996) за підписом начальника управління внутрішньої безпеки МВСУ у Львівській області.
Твердження: «Знайшли три (!) будинки, що належать сім`ї нового керівника Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України».
«У Брюховичах є ще одна нерухомість, яку пов’язують з Василем Пісним, на вулиці Лікарській, 3в. Цей будинок, зведений просто посеред лісу, за інформацією нашого джерела, дружина Пісного Ольга Костик подарувала їхній спільній доньці Наталі у лютому 2013 року».
Аргументи: Інформація про будинки ґрунтується на довідках з БТІ, реєстру прав власності на нерухоме майно, судових рішеннях, деклараціях про доходи В.Пісного та даних Держархбудінспекції у Львівській області.
Твердження: «Наприклад, судився Пісний з тернопільською газетою «Репортер» у 2006 році. Редактор цієї газети Орест Муц звинувачував Пісного, який тоді очолював тернопільську міліцію, у корупції, зловживанні службовим положенням та відмиванні брудних грошей».
Аргументи: Про цю справу писали багато ЗМІ. Окрім того, адвокат Ярослав Снігур, який представляв інтереси Пісного, власноруч представив і долучив до справи копії рішень судів у справі «Пісний проти Муца».