Львівські залізничники офіційно обурились новинами «Наші гроші. Львів». Наговорили багато. На жаль, без фактів.
“Львівська залізниця заявляє, що впродовж останнього часу зросла кількість випадків поширення ЗМІ недостовірної інформації про її діяльність, а саме про закупівлі здійснені залізницею. Лідером у цьому виявився ресурс «Наші гроші. Львів»… Так починається один з кращих зразків епістолярного жанру від прес-центру ЛЗ, який нам доводилось читати.
Відразу дякуємо працівникам залізниці, що перестали погрожувати по телефону, і знайшли в собі сили відгукнутися на наші публікації письмово. Отже, будемо розбиратися з кожним твердженням з повідомлення прес-центру «Львівської залізниці».
Спираючись на відкриті матеріали Вісника державних закупівель, працівники сайту не лише вводять громадськість в оману, перекручуючи і підтасовуючи факти, але й дозволяють собі відкрито називати, до прикладу, ремонт і обслуговування наявної техніки – «купівлею».
Мова йде про таємний гідроцикл, який «Н.Г. Львів» вперше виявили у звіті залізничників за 2012 рік. Твердження прес-центру про введення в оману застало нас зненацька. Закупили дійсно послуги з обслуговування гідроциклу. Про що і йшлося в новині. Але за логікою здорового глузду – для того, аби щось обслуговувати, це потрібно спершу купити. Нас, безумовно, цікавить, як впливає наявність гідроциклу на безпечність руху поїздів. Тим паче, що залізниця визнає, що техніка «наявна». Так от нас більше цікавить не те, як ремонтують цей витвір відпочинкового транспорту, а хто його зламав. Тобто – хто катався?
Повною нісенітницею також є припущення про перелік видань, які залізниця передплачує для свого колективу, левова частка з яких – транспортного спрямування, також це періодика з обліку й аудиту, юридичні видання, регіональні та загальнонаціональні газети та журнали суспільно-політичного характеру.
«Припущення про перелік періодичних видань» – не вигадка, а офіційний передплатний каталог «Укрпошти» на 2013 рік. Ціни на передплату співпали в точності до копійки, і в кожному, зазначеному у матеріалі випадку двох варіантів видань з однаковими цінами не було. Та й взагалі – навіщо багато слів? Просто дайте офіційний список. Особливо нас цікавить, який журнальчик коштує 12 000 грн на рік?
На передплату залізниця витрачає виключно кошти, зароблені колективом, тому порівняння з фінансуванням міських бібліотек тут є не тільки некоректним, але й повністю недолугим. А акцент на тому, що витрачено великі суми коштів, із підтекстом – бюджетних, узагалі не витримує жодної критики, адже залізниця на ЖОДНУ закупівлю не витрачає ЖОДНОЇ копійки з державної казни.
О! Так! Львівська залізниця – це приватна структура-) Звісно, жодних бюджетних коштів. Тільки є нюанс. Так сталось, що будь-яке державне підприємство – є власністю народу (даруйте за пафос). І всі зароблені ним гроші – потрапляють у бюджет. В ідеалі. А якщо на держпідприємстві, скажімо так – «неефективно використовують кошти», то й в бюджет потрапляє менше. Ну, і на бібліотеки менше вистачає. Як і на вчителів чи хворих на туберкульоз.
Принагідно нагадаємо, що незважаючи на драстичний закон, який вивів держпідприємства з-під дії тендерного законодавства, регіональні «Укрзалізниці» – там залишились. Монополісти. Навіть у нашій державі зрозуміли, що, якщо розв’язати залізничникам руки, то гроші, «зароблені колективом», так потратять, що власники – тобто всі ми – ще доплачувати будемо.
Наголошуємо, ДТГО «Львівська залізниця» є великим державним підприємством, яке проводить свою діяльність, зокрема і щодо закупівель товарів, робіт чи послуг, лише і виключно у межах законодавства, а також неухильно проводить свою діяльність згідно з фінансовим планом, який затверджується відповідно до вимог закону Кабінетом Міністрів України.. Більше того, усі без винятку закупівлі перевіряються фіскальними та правоохоронними органами. Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 506 «Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій» працівниками Держфінінспекції у Львівській області впродовж 2009 – 2012 років проводився фінансовий операційний аудит усіх господарських операцій залізниці.
Віримо. Але принагідно почекаємо аудиту наступної влади.
Саме тому будь-яка неправдива інформація, перекручені чи пересмикнуті факти, домисли, притягнені «за вуха» коментарі і посилання на непричетні і непоінформовані джерела спричиняють шкоду діловій репутації та напрацьованому позитивному іміджу підприємства.
Звичайно, шкодить. А ще більше іміджу державного підприємства, яке поки що не демонструє перфектний сервіс та комфорт під час перевезення пасажирів, шкодить наявність в автопарку Land Rover Range Rover, Volvo S80, Mersedes-Benz S500L, Toyota Land Cruiser, купівля квартири за 800 тисяч гривень та ремонт за 300. І про рибку ми теж не забули.
А також повідомляємо, що у разі виявлення нових випадків оприлюднення неправдивої інформації Львівська залізниця залишає за собою право захищати свою ділову репутацію у судовому порядку.
Ну, що тут сказати. Звісно, маєте право. Та й нагода буде. «Нові випадки» – незабаром. Хіба що забаганки опонентів стануть фінансово скромніші. Тільки-от не надто віриться у це.
«Наші гроші. Львів»