Останні кілька днів ставок у Снопківському парку у Львові знову в центрі уваги медіа. Місцеві мешканці переконують, що ставок зменшився майже вдвічі у нововиготовленому паспорті водойми, який замовила Львівська міськрада. І зменшення — на користь забудовникам, оскільки «посунулась» і прибережна захисна смуга.
Як виявилось, паспорт водойми вже затверджений, а кошти оплачені на 65%, хоча в міськраді заявили, що гроші платитимуть «лише після уточнення достовірності» і готують звернення про повторні заміри ставка.
Снопківський парк і будівництво
Снопківський парк ‒ пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в районі вулиці Стуса. У липні 2021 року депутати збільшили його межі.
У парку є кілька водойм. І вже багато років, за словами керівниці управління екології і природних ресурсів Львівської міської ради Олександри Сладкової, поблизу одної із них (на перетині вулиць Кримська та Бучми) намагаються звести житло. Місцеві мешканці виступають проти будівництва. Крім того, для цієї території немає низки містобудівних документів як от зонінгу, що ускладнює визначення, яка забудова там можлива, каже Сладкова.
Чотири ділянки, щодо забудови яких і відбувається конфлікт, належать Раїсі Ружицькій. Майбутній проєкт забудови позиціонувався як чотири спарені котеджі.
Приблизне розташування ділянок. Джерело: Google Maps
Ставок у Снопківському парку. Фото: Юлія Дорошенко
Натомість міська рада заявляє, що на цій території «по містобудівній ситуації мав би бути один однородинний будинок», а також, що забудовник намагається «побудувати 4 зблоковані будинки (що по суті є багатоквартирним будинком), користуючись дірами в законодавстві».
Прибережна смуга забудови
У серпні 2020 року відбулася перевірка Держекоінспекції, яка встановила, що забудовник порушив законодавство і веде будівельні та земляні роботи у прибережній смузі ставка. Замість 25 метрів відстані від паркану ділянки відстань до озера становила лише 16-20 метрів.
Держекоінспекція зобов’язала порушника відкоригувати проєкт. Крім того, Львівська міська рада після перевірки Держекоінспекції скасувала будівельні паспорти, які сама ж видала у 2019 році. Натомість забудовниця минулоріч успішно оскаржила рішення екоінспекції через суд.
Новий поворот історія отримала на початку лютого цього року. Раніше забудовниця намагалась також оскаржити скасування будівельних паспортів мерією. Позов до суду спершу подали, але згодом справу призупинили, поки тривало оскарження висновків екоінспекції. А от у лютому місцеві жителі отримали повідомлення про поновлення розгляду на 1 березня.
Тарас Юринц, активіст, який виступає третьою стороною у судовій справі, повідомив редакції, що вперше ознайомився з паспортом разом із повідомленням про поновлення судових засідань.
«У нас є припущення, що забудовник додасть паспорт до справи. Раніше вони подали судовий позов, а потім справу призупинили. Тепер мені на пошту прийшла копія цього паспорту від їхніх юристів. Вони долучатимуть цю копію на судовому засіданні, яке вони активували».
Місцеві мешканці стверджують, що у виготовленому паспорті ставок має меншу площу, ніж насправді.
Полтавські підрядники і безмежне озеро
Паспортизацію водойм управління екології ЛМР замовило ще у жовтні 2020 року за 499 тис. грн. Згідно із завданням, підрядник мав розробити паспорти на 54 водних об’єкти. Серед них і 4 водойми в Снопківському парку та, зокрема, й на вул. Бучми. Підрядником виступило ДП «Укрнаукагеоцентр» з Полтави.
Фото із сторінки Олександри Сладкової
Паспорт водного об’єкта – це документ, який визначає площу водного дзеркала. Його створюють для упорядкування використання водних об’єктів, охорони їх від забруднення та поліпшення їхнього стану.
У коментарі «Наші гроші. Львів» Олександра Сладкова повідомила, що компанія дійсно проводила заміри площі. І в той час води було багато і його площа становила 0,16 га. Натомість у паспорті площа водойми вказана 0,08 га.
Місцеві жителі найняли іншу організацію для проведення альтернативних вимірювань. Перші вимірювання проводили у вересні 2020 року (як заявляють активісти, паралельно з «Укрнаукагеоцентром»), а повторні – у лютому цього року. Альтернативні вимірювання показали суттєво більшу площу ‒ 0,14 га.
Синім та блакитним відмічено заміри на замовлення мешканців, сірим – на замовлення ЛМР
Як зазначає адвокатка та місцева активістка Галина Янко, на повторних замірах також була уповноважена особа від «Укрнаукагеоцентру». Вона відмовилась робити нові заміри, оскільки зараз не меженний період (період внутрішньорічного циклу, протягом якого в річці спостерігаються найменший рівень води). Саме в цей період встановлюють межі водних об’єктів.
Нові заміри водойми у лютому цього року. Скрін із відео Zaxid.net
Олександра Сладкова припускала, що розробник міг помилитись і випадково:
«Адже розробник далеко від Львова та міг керуватися площею, зазначеною в паспорті 2012 року. Там площа озера складала 0,07 га. А може і перший паспорт був зроблений з заниженою площею. Цього ми вже не дізнаємося».
Разом із тим у коментарі «Наші гроші. Львів» Олександра Сладкова підтвердила, що підрядник проводив фізичні вимірювання. Чому площа нібито зменшилась, не знає, а для управління «це стало сюрпризом».
Неоплачений повністю, але легітимний
Після розголосу, якого набула ситуація довкола розмірів ставка, Олександра Сладкова опублікувала пост у Facebook у якому наголосила, що ДП «Укрнаукагеоцентр» наприкінці 2021 року надіслало більшу частину розроблених паспортів, але вони не є наразі проплаченими. Вона також заявила, що управління не оплачуватиме паспорти, поки не перевірить їхню правдивість.
Як виявилось, мерія вже перерахувала полтавській компанії 324 тис. грн з 499 тис. грн контракту, тобто майже 65%. Згідно з даними платіжки — за виконання 1-3 етапу паспортизації водойм. Тобто підприємство провело заміри та польові роботи, за які управління вже заплатило гроші. Наступний, четвертий етап, ‒ це оформлення паспорта, а п’ятий і шостий – його погодження і передача замовникові.
Інформація з пошуково-аналітичної системи .007 про транзакції управління
У коментарі Олександра Сладкова зазначила, що управління проводило цю оплату за геодезичні роботи, до яких зауважень немає.
«Паспорт і геодезія це різне. Геодезія прекрасна там. За нею площа озера 0,16 га».
Але, попри те, що роботи із паспортизації водойм від «Укрнаукагеоцентру» ще повністю не оплачені міською радою, паспорт озера у Снопківському парку вже готовий і навіть затверджений Державним агентством водних ресурсів. А також на паспорті є підпис керівниці управління.
Підпис для експертизи
Щодо свого підпису на документі, то як пояснила Сладкова, він був потрібен, щоб скерувати паспорти на експертизу в басейнове управління.
«Ми направляли раніше інші зауваження до паспортів, нам розробник сказав, що їм зауваження може давати тільки експертиза, а ви маєте стандартно просто підписати. Тому усі паспорти мають мій підпис. Але нам паспорти ні на перевірку, ні на затвердження не надсилали. Це просто підпис, щоб надіслати на експертизу», — відповіла Олександра Сладкова.
Також очільниця зазначила, що у міській раді виявили ймовірну неточність після розголосу від місцевих жителів:
«Прийшло 54 паспорти, я не є гідротехнік за освітою. Ми не встигли перевірити, а реакція місцевих жителів дозволила звернути на це увагу».
Також зазначила, що не збираються оплачувати паспорт і готують звернення про повторні заміри ставка.
«Замість того, щоб оплачувати йому роботи, ми готуємо йому зауваження до паспорта… Я думаю, що розробник не хоче такого смороду на репутації і паспорт переробить».
Також вона наголосила, що контроль над правильністю виконання паспортів є відповідальністю Держводагентства.
Що каже підрядник з Полтави
Директор департаменту «Укрнаукагеоцентру» Микола Кирда стверджує, що усі проведені заміри були правильними.
«Дуже порівняти нема з чим, є паспорт за 2012 рік, де площа трішки менша, ніж зараз. Ми проводили всі заміри і дослідження. Зараз місцеві жителі найняли якихось незалежних експертів. Як вони можуть бути незалежні, якщо їх вони найняли? Їм варто звернутись в місцевий водгосп, який міг би виготовити паспорт, щоб порівняти з нашим. Я бачив зараз фотографії — там неможливо зараз нічого поміряти, бо ми не бачимо уріз води. А якщо міряти орієнтовно, то не зійдеться площа, бо ми міряли в меженний період».
Микола Кирда не пригадує точно, коли саме відбувались заміри. Разом з тим, не проти переміряти водойму повторно.
«Вони готують листа на нас і будемо розбиратись. Зараз заміри проводити не можна, починається паводковий період і площа, звісно, буде більша. Ми готові, якщо треба зробити повторну перевірку, але це потрібно робити в той же період, що попередні вимірювання».
Місцеві мешканці та озерний паспорт
Як розповідає Галина Янко, місцеві жителі проводили заміри двічі. Перший – паралельно з «Укрнаукагеоцентром». Кажуть, що це було у вересні 2020 року і у лютому 2022 року.
«Коли ми зрозуміли, що наші документи від 2020 року і документи фірми, що виготовляла паспорт різняться, ми попросили внести правильні відомості. Попередньо фірма погодилась переміряти (мова про лютий 2022 р.- ред.), але коли представник туди прийшов, вони зрозуміли, що «попали», бо вони намалювали не те, що є реальним, тому відмовились брати участь у замірах», ‒ розповідає Галина Янко, адвокатка та місцева активістка.
Також адвокатка заявляє, що теперішній паспорт, як і попередній паспорт 2012 року, є неправдивими, а версію 2012 року фактично не затвердили.
«Ці матеріали, які затверджені в Києві, не відповідають дійсності. Не відповідали вони і станом на 2020 рік», ‒ стверджує Галина Янко.
Претензії у мешканців є і до управління екології: «Якщо ви замовили паспорт, то перед тим як надсилати його в Київ, то перевірте, що там. Чому ми змогли це перевірити, а ви ні? Місто мотивує тим, що його не бачило. У мене є сумніви щодо їхньої професійності», ‒ розповідає Галина Янко.
Поки місто, підрядник і місцеві мешканці визначають, яку насправді площу має водойма, забудовник може використати ситуацію:
«Є купа справ, де забудовник вже надав цей паспорт. Тобто управління екології зараз створило проблеми всім. І те, що його перероблять, абсолютно не означає, що для суду як доказ він буде скасований», ‒ пояснює Галина Янко.
Матеріал підготовлено за підтримки Інтерньюс Нетворк в рамках проєкту «Виробництво та популяризація журналістських розслідувань у Західній Україні». Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію Інтерньюс Нетворк.