Генеральний директор обласного комунального лісогосподарського підприємства «Галсільліс» Петро Пешко самостійно написав заяву на звільнення. Тепер Львівська облрада знайшла йому заміну на відкритому конкурсі. Утім новому керівникові дістанеться не лише тепле місце, а й спадок з мільйонними боргами перед фірмою, що має безпосередній зв’язок з попереднім керівником.
***
Рахунок одного з дочірніх підприємств «Галсільлісу» (Старосамбірського) вже арештований. У підприємства кілька десятків судових позовів та мільйонні борги. Сталося це завдяки «успішній» співпраці підприємства з раніше нікому невідомою фірмою «ДСЛ Вуд Юкрейн».
Історія цієї фірми з села Чишки Пустомитівського району розпочалась у 2014 році. В той самий рік, як свідчить інформація в судовому реєстрі, вона уклала із дочірнім підприємством «Галсільлісу» низку договорів на проведення лісозаготівельних робіт у Добромильському, Стрільбицькому, Дністрянському лісництвах.
Компанія мала провести підготовчі роботи на лісосіці, звалювання дерев, обрубування гілля, трелювання деревини, відвантаження лісопродукції, очистку лісосіки від порубочних решток, вивезення деревини. Орієнтовна сума оплати за весь комплекс виконаних робіт складала 180 грн/м³ заготовленої деревини. Крім того, фірма не лише надавала послуги з лісозаготівлі старосамбірському підприємству, а й купувала у нього лісопродукцію.
Однак активна співпраця не завершилась мирно. Із судового реєстру стало відомо, що між Самбірським ДП та «ДСЛ Вуд Юкрейн» є кілька десятків судових позовів.
Петро Пешко, екс-керівник “Галсільлісу”
Нині виконавча служба намагається стягнути в Старосамбірського ДП «Галсільлісу» на користь приватного підприємства майже 1,4 млн грн. А в січні суд розпочав розгляд ще однієї справи, де «ДСЛ Вуд Юкрейн» хоче отримати назад 4 млн грн попередньої оплати. Натомість дочірнє підприємство «Галсільлісу» вимагає у «ДСЛ Вуд Юкрейн» борг у понад 2,3 млн грн за поставлену лісопродукцію.
На сайті Львівської облради є кілька згадок про скрутне становище дочірнього підприємства «Галсільлісу», утім імен винуватців не називають. А Володимир Мельник, який виконує обов’язки керівника «Галсільлісу» і сьогодні, 28 лютого, став переможцем конкурсу на цю вакантну посаду, не знайшов часу для коментаря щодо фінансового стану підприємства, яке очолить.
Не сильно вдаючись в деталі, керівник Старосамбірського ДЧЛП Дмитро Єдинак повідомив, що винні «попередники»: «За попереднього керівництва була співпраця з цим підприємством. Це довга історія. Роботи ними були виконані неякісно. Вони не почистили ділянки».
Саме за часів тих «попередників», у 2014 році «ДСЛ Вуд Юкрейн» також вирубала ліс у Дністрянському лісництві, який не підлягав суцільній лісовідновній рубці. Фактично в цьому фірма винною не була, однак у тексті вироку, згідно з яким засудили інженера охорони і захисту лісу, є цікаві деталі.
Наприклад, інженер охорони і захисту лісу своєї вини так і не визнав, а в судовому засіданні пояснив, що виписав лісорубний квиток тому, що боявся директора Старосамбірського ДЛП «Галсільлісу», який сказав, що його «це не стосується, а він сам владнає всі подальші питання».
***
Ймовірно, «владнання» питання відбувалось із тодішнім керівником «Галсільлісу» Петром Пешком, адже компанія, яка створила проблеми «Галсільлісу», спочатку була «прописана» у Жовкві, на площі Вічева, 17. У тому ж будинку зареєстрована й фірма дружини керівника «Галсільлісу» Зоряни Пешко «Каприз».
І це не єдиний зв’язок з Петром Пешком. Першими засновниками «ДСЛ Вуд Юкрейн» у рівних долях були Романа Жужевич та фінська компанія «ДСЛ Вуд Оу».
46-річна Романа Жужевич (дівоче прізвище Шульга) до моменту заснування «ДСЛ Вуд Юкрейн» ніколи не працювала у сфері лісозаготівлі. З 2011 року вона, як приватний підприємець, займалась торгівлею м’ясом і м’ясними продуктами. Крім того, вона є агентом з нерухомості, наприклад, у 2017 році вона розмістила оголошення про здачу в оренду квартири на вулиці Бандери, що належить родині Петра Пешка.
А ще вона сусідка Петра Пешка. На момент реєстрації фірми «ДСЛ Вуд Юкрейн» Романа Жужевич була прописана у місті Жовква на вул. Стуса, 4а. А от сусідній будинок на Стуса, 4, належить Зоряні Пешко, дружині екс-керівника ОКС ЛГП «Галсільліс» Петра Пешка.
У будинку зліва прописаний Петро Пешко, праворуч – Романа Жужевич
У соціальних мережах діти Петра Пешка вказують Роману Жужевич родичкою, однак які сімейні зв’язки їх об’єднують, достеменно встановити так і не вдалося.
Інший співвласник української фірми «ДСЛ Вуд Юкрейн» - фінська «DSL Wood Oy» аж ніяк не виглядає як потужна компанія. З відкритих джерел ми дізнались, що в «DSL Wood Oy» працювало лише двоє людей. Ні філіалів, ні дочірніх підприємств.
Її керівником є 37-річний мешканець Умані Олексій Данилюк, на якого тепер записана й українська фірма «ДСЛ Вуд Юкрейн».
У 2014 році виручка фінської фірми становила майже 900 тис. доларів. Відомості за інші роки нам знайти не вдалося, а вже у березні 2016 року «DSL Wood Oy» припинила діяльність.
До того часу фірма активно розміщувала на онлайн-біржах оголошення про продаж «пиловочника» (колоди для виробництва пиломатеріалів) з України. Тепер всі ці оголошення зняті. Пиломатеріали DSL Wood Oy продавало, зокрема, і Сколівське дочірнє підприємство «Галсільлісу».
Про загальні обсяги продажу лісу фірмі сусідці Пешка можна лише здогадуватись, оскільки «Галсільліс» не надало відповіді на наш запит та на запити народних депутатів, до яких «НГ. Львів» звернулись за допомогою в зборі інформації. Завдяки даним аналітичної платформи Youcontrol лише відомо, що українська «ДСЛ Вуд Юкрейн» у 2014 році експортувала лісоматеріалів, деревини на понад 5 млн грн, у 2015 році — на майже 13 млн грн.
Основні країни, куди фірма експортувала лісоматеріали, – Чехія, Польща, Туреччина, США (дані Youcontrol).
***
З дочірніми підприємствами «Галсільлісу» співпрацювала не лише сусідка Петра Пешка, але й його донька.
У тому ж 2014 році з’явилась ще одна фірма – ТОВ «МБК «Форестрі» з основним видом діяльності «лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві». Спочатку тут було четверо засновників. Олександра Пешко, донька екс-керівника «Галсільлісу», яка ніколи до того такою діяльністю не займалась. Руслан Батрух, керівник профспілки «Галсільлісу», помічник нардепів Миколи Кадикала (VIII скликання ВР, «Народний фронт») та Ігора Васюника (VII скликання, «Батьківщина»). Володимир Семків, який прописаний в селі Максимівка (Івано-Франківська область) та Анатолій Смик з Буська. Після нашої зацікавленості фірмою Анатолій Смик лишився єдиним її засновником.
Всі ці люди пов’язані між собою не лише одним спільним підприємством. Наприклад, Олександра Пешко була співвласницею ТОВ «Доматар» разом з дружиною Ігоря Васюника Оксаною. Тепер фірма називається «Управлінська компанія «Нове місто» і належить лише Оксані Васюник.
Ще нещодавна «МБК «Форестрі» була зареєстрована у Золочеві на вулиці Вокзальний, 28. Водночас це адреса Золочівського дочірнього підприємства «Галсільлісу».
До квітня 2016 року керівником Золочевського ДП «Галсільлісу» був Юрій Кравців, екс- керівник Сколівського військового лісгоспу, який є підрозділом Івано-Франківського військового ліспромкомбінату. За інформацією нашого джерела, мешканець івано-франківського села Максимівка пов’язаний з Юрія Кравцівим.
На відміну від «ДСЛ Вуд Юкрейн», «МБК «Форестрі» не судиться з «Галсільлісом». Однак нам відомо, що фірма підписувала договори із Золочівським та Славським дочірніми підприємствами. У 2016 році вона експортувала лісоматеріалів лише на 723 тис. грн, а от за попередні роки інформації нема.
Аби дізнатись більше про кооперацію «Галсільлісу» з вищезгаданими фірмами, «НГ. Львів» звертались за коментарями і до Олександри Пешко, і до Романи Жужевич, однак вони так і не відповіли.
Сам Петро Пешко у розмові з журналістом «НГ. Львів» заявив, що дочірні підприємства – це «самостійні балансові одиниці», і на його думку, журналіст «несе ахінею». Хоча врешті пообіцяв подзвонити пізніше. «Пізніше» так і не настало.
Скільки лісоматеріалів і за якими цінами продавали дочірні підприємства «Галсільлісу» компаніям, пов’язаним з Петром Пешком, скільки коштів отримували ці фірми за свої послуги, – залишається таємницею за сімома замками. Комунальне (!) підприємство ігнорує не лише обласних депутатів, а й народних.
Проте лише на прикладі цих двох підприємств стає зрозумілим, що львівський «лісовий бізнес» тісно взаємопов’язаний з сусідніми областями, звідки перетікають не лише кадри, але, ймовірно, і фінансові потоки.
Можливо, це вдасться дізнатися слідчим ГУ Нацполіції у Львівській області, яких вже зацікавив експорт лісоматеріалів «ДСЛ Вуд Юкрейн» іноземним контрагентам у 2014-2015 роках. У кінці року вони отримали доступ вантажно-митних декларацій, товарно-транспортних накладних щодо походження лісоматеріалів від «ДСЛ Вуд Юкрейн та інших документів у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12016140270002102 (ч.1 ст.190 ККУ – шахрайство).
Олександра Губицька
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»