Львівський державний університет внутрішніх справ планує ^[1] замовити у підприємця Івана Антощука круп та борошна на 381,5 тис. грн з порушеннями. Попри те, що пропозиція учасника мала суттєвий дефект, замовник безпідставно вирішив дати йому можливість виправити помилку.

Загалом для потреб навчального закладу планували замовити 9 позицій товарів: гречану, кукурудзяну, горохову, вівсяну, пшеничну крупи, рис та пшеничне борошно. На торги прийшло двоє учасників. Економічно найвигіднішою – 328,75 тис. грн, виявилась пропозиція підприємця Юрія Клинчука. Втім замовник знайшов у пропозиції підприємства чимало недопрацювань та помилок. І хоча на виправлення недоліків університет дав 24 години, підприємець не встиг виправити всі зауваження, а тому його пропозицію відхилили.

Наступна пропозиція – 381,5 тис. грн була від Івана Антощука. У своїй документації учасник завантажив серед іншого тендерну пропозицію, в якій виявились розрахунки не по 9, а лише по 8 позиціям товарів. Замовник вирішив віднести цей недолік до розряду формальних помилок та дати час учаснику виправити ситуацію. В результаті пропонована вартість замовлення залишилась незмінною, а от ціни на окремі товари суттєво змінили. Також додалась відсутня позиція «пшенична крупа».

З цим не погодився його дискваліфікований конкурент, опублікувавши скаргу на Prozorro. Підтримує його позицію й експерт «Центру громадського моніторингу та досліджень» Юрій Кузько: «Виправлення таких невідповідностей призведе до зміни товару, який пропонує учасник в тендерній пропозиції.  Додається ще один товар, який раніше не зазначався. А це не дозволяється. І до формальних помилок таке не зарахуєш».

Потенційний переможець торгів Іван Антощук зареєструвався підприємцем ще у 2005 році. Загалом він підписав ^[2] 273 договори на 12,93 млн грн. При цьому найбільше, 3,71 млн грн, – саме з Львівським державним університетом внутрішніх справ. Антощук також є власником та керівником ТОВ «Юрг Галичина», яке отримало замовлень від університету на 18,34 млн грн.

Цей матеріал підготовлено в рамках проекту Інституту висвітлення війни та миру за фінансової підтримки МЗС Королівства Норвегії. Зміст публікації є винятковою відповідальністю редакції i не відображає погляди МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.