Гвіздецька селищна рада Івано-Франківської області за результатами відкритих торгів з особливостями ^[1] планує підписати з підприємцем Віктором Долгоп’ятовим договір на поставку 20 портативних зарядних станцій. Загальна вартість замовлення може скласти 710 тис. грн. При цьому пропозиція потенційного переможця не лише була дорожчою від конкурентів, а й не відповідала тендерним вимогам замовника.

Технічні вимоги до товару замовник один в один списав з характеристик станції українського виробництва «Буревій М5 ^[2]» і чітко вказав це у тендерній документації, дописавши лише обов’язкове в таких випадках «або еквівалент».

ТОВ «Торговий дім “Фіч”», запропонувавши економічно найвигіднішу пропозицію (620 тис. грн) планувало поставити замовнику зовсім інший товар – станції «Fich energy 1200 ^[3]». Проте ця модель відрізняється від заявлених селищною радою вимог майже в усьому – починаючи від розміру станції і закінчуючи мінімально необхідною кількістю роз’ємів USB.

А от Віктор Долгоп’ятов запропонував за 710 тис. грн поставити саме те, що хотів замовник – портативні зарядні станції «Буревій М5». Відповідно до наданих документів, саме Долгоп’ятов є виробником цього товару.

Прикметно, що у своїй тендерній документації селищна рада визначила цілу низку кваліфікаційних критеріїв для учасників торгів. Зокрема, наявність обладнання, матеріально-технічної бази, працівників відповідної кваліфікації, документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору та навіть фінансової спроможності.

На підтвердження усіх цих вимог замовник вимагав доволі довгий перелік довідок та копій документів. Для прикладу наявність кваліфікованих кадрів мала підтвердити таблиця з переліком працівників та копіями першої і останньої сторінок їхніх трудових книжок. Досвід же учасник торгів міг засвідчити довідкою в довільній формі з переліком мінімум двох аналогічних договорів, їхніми скан-копіями, а також копіями накладних та позитивних відгуків від контрагентів.

З повним переліком кваліфікаційних критерії та документів, які підтверджують відповідність учасника цим критеріями, усі зацікавлені могли ознайомитись в Додатку №1 до тендерної документації. Список вимог нехай і довгий, однак зрозумілий та вичерпний.

Тим не менше Віктор Долгоп’ятов проігнорував ці вимоги, не підтвердивши відповідність по жодному з чотирьох кваліфікаційних критеріїв. А замовник, своєю чергою, не звернув жодної уваги на відсутність в учасника необхідних довідок і 8-го березня опублікував повідомлення про намір підписати з Віктором Долгоп’ятовим відповідний договір.

«Це безперечно є порушення чинного закупівельного законодавства, – пояснює експерт «Центру громадського моніторингу та досліджень» Юрій Кузько. –  Замовник мав обов’язково спершу надати 24 години на виправлення помилок і якби учасник не надав документів по кваліфікації – відхилити. Вимоги по кваліфікації чітко прописані у додатку 1 до тендерної документації закупівлі».

Власний ФОП Віктор Долгоп’ятов зареєстрував ще в 2001 році у Києві. Однак цим підприємець не обмежився та заснував ще дві фірми  – ТОВ «Северо-Запад» та ТОВ «Діаком груп». До закупівлі Гвіздецької селищної ради особливого досвіду участі у тендерах підприємець не мав, підписавши лише чотири прямих контракти з Донецькою, Харківською, Запорізькою та Миколаївською дирекціями «Укрпошти». Кожній з них Долгоп’ятов за 60 тис. грн мав поставити по дві зарядні станції власного виробництва.

«За технічних причин декілька документів, необхідних для участі в тендері, не могли бути додані у потрібні терміни. Замовник, розуміючи поточну проблему, попередив про це. Але тендер стає автоматично недійсним у разі неможливості вчасної подачі інформації та відсутності її частини. Тому договір банально не був підписаний одразу після закінчення часу на оскарження та, виходячи з порушення процедури даного конкретного тендеру, підписаним вже не міг бути в принципі», – пояснив редакції Віктор Долгоп’ятов після публікації, а також додав, що немає досвіду участі в тендерах, а в основному отримує прямі замовлення окремих військових, військових бригад і підрозділів, благодійних фондів і міжнародних партнерів.

Цей матеріал підготовлено в рамках проекту Інституту висвітлення війни та миру за фінансової підтримки МЗС Королівства Норвегії. Зміст публікації є винятковою відповідальністю редакції i не відображає погляди МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.