Учасник закритого чату російських військових ВКонтакті ^[1] Владімір Голочалов розповідає, як він воює в Україні і щедро ділиться фотодоказами. Він не приховує ні свою військову частину, ні свідчень злочинів. Ще 2 травня Голочалов ^[2] привітався з чатівцями: «Всем привет с передовой от бойцов 31 одшбр сегодня потише,всех с майскими праздниками и с предстоящим 9 мая 💪».

*тут і далі цитати окупантів подаємо мовою оригіналу, пунктуація і граматика збережені

Владімір Голочалов праворуч. Фото: ВКонтакті

31-а окрема гвардійська десантно-штурмова бригада ^[3] (військова частина 73612) – гордість та окраса повітряно-десантних військ рф. З 2005-го її комплектують виключно військовими-контрактниками, які мають найкращий ^[4] рівень підготовки серед десантних з’єднань країни-агресорки, відтак, бригаду залучають до усіх війн, що веде росія. До прикладу, у 2008-му ульяновські десантники допомагали анексувати Абхазію та Південну Осетію. А у 2014 році вже були в Україні. Саме вони переодягнені у форму українського «Беркуту», захопили ^[5] кримський Парламент, а на Донеччині воювали ^[6] під Іловайськом.

З минулого року 31-ою бригадою командує ^[7] полковник Сєргєй Павловіч Карасьов. Він народився 1 липня 1982-го (39 років) у Пскові, завершив Рязанське гвардійське вище повітряно-десантне командне училищ ^[8]е і Загальновійськову академі ^[9]ю збройних сил рф. З 2016-го на його кітелі теліпається медаль ^[10] Суворова, а з 2020-го – орден ^[11] «за воєнниє заслугі».

Сєргєй Карасьов. Фото: ulgov.ru

Підрозділи 31-ої бригади атакують Україну з початку повномасштабного вторгнення, відомо ^[12] про ліквідацію щонайменше двох її старших офіцерів і одного полоненого ^[13] єфрейтора.

Владімір Голочалов, який тепер передає привіти та постить фото в закритих чатах, приєднався до боїв в Україні наприкінці квітня. 17 квітня він написав: «на данный момент жду отправки в известные всем конфликтные места», а вже 21 квітня  виставив світлину з засідки у полі. До кадру потрапили квадрокоптер DJI Mavic ^[14] та великокаліберна снайперська гвинтівка ^[15].

Фото зі сторінки ВКонтакті Владіміра Голочалов

«Работаем по позициям нациков», – прокоментував російський військовий наступне опубліковане фото.

Фото зі сторінки ВКонтакті Владіміра Голочалова

Владімір Голочалов народився 16 грудня 1991 року у місті Гусь-Хрустальний ^[16] Владимирської області. Тут досі живе його мати. Строкову службу окупант проходив у 76-ій гвардійській десантно-штурмовій дивізії ^[17] (військова частина 07264), що дислокується у Пскові. За контрактом у 31-ій ульяновській бригаді він служить вже щонайменше сім років. Судячи з чатівської переписки, воював у Сирії. «Ну братец что могу сказать ,будет тяжело без определенного опыта главное не суетится в определенные моменты и скажу так по сравнению с Сирией допустим, тут пожестче», – відповідав він на один з коментарів.

Голочалов зневажає Україну та українців і готовий насаджувати російський лад до останньої краплі крові. «Это уже Россия нет больше Украины, – наполягає він. – Будем живы не помрем💪пока всех нациков не перебьем не отступим, победа будет за нами что тут ещё добавить 💪☝😉».

Він також запостив фото знищеної машину військової медичної евакуації BURTEK B4731 ^[18], що могла вивозити з поля бою від чотирьох до шести поранених українців.

Фото зі сторінки ВКонтакті Владіміра Голочалова

Дружина Владіміра Надія, так вона називає себе в Однокласниках ^[19], підтримує чоловіка у геноциді та готова ^[20] подавати йому патрони. А Голочалов і радий старатися: у чаті  хизується розтрощеною технікою Збройних сил України.

Владімір Голочалов з дружиною. Фото: Однокласники

Окупант ще живий і регулярно з’являється у соцмережі.

Контакти окупанта та його родичів: 

Сторінки ВКонтакті: Владімір Голочалов ^[2], Владімір-І-Анастасія Голочалови ^[21](Анастасія – колишня дружина десантника), мати Ія ^[22], нинішня дружина Надєжда ^[23], дядько Валєрій ^[24].

Сторінки в Однокласниках: Владімір Голочалов ^[25], дружина Надія Голочалова ^[19], мати ^[26], дядько ^[27], тітка ^[28].

Акаунти дружини окупанта Надєжди в Instagram ^[29], TikTok ^[30] та Telegram ^[31].

Цей матеріал підготувала ГО «Львівська група» в рамках програми Інституту висвітлення війни та миру «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст публікації є винятковою відповідальністю ГО i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.