Щоб віддати замовлення фірмі членів партії «ВАРТА», тендерний комітет відхилив п’ять дешевших фірм. А Антимонопольний комітет приймав різні рішення щодо однакових порушень    

Головне управління Національної поліції у Львівській області 18 травня підписало договір з ТОВ «Фірма «Інтербуд» на будівництво адміністративного центру швидкого реагування по вулиці Стрийській у Львові вартістю 83,52 млн гривень.

Керівником львівського ТОВ «Фірма «Інтербуд» є Ростислав Бурак, кінцевими бенефіціарними власниками є Андрій Демус та Олексій Гайда. Також серед засновників – Володимир Кордупель, Ігор Костюк, Богдан Парнета та Андрій Пенцак. Усі ці люди, окрім Ігоря Костюка, а також їхні родичі, є членами партії «ВАРТА» Ігоря Зінкевича.

За інформацією на  сайті партії, ^[1] з 21 людини з виборчого списку – 11 керівники та засновники фірми «Інтербуд» та їхні родичі.

Нагадаємо, керівник партії «ВАРТА» Ігор Зінкевич у 2020 році висувався на міського голову Львова, а до 2018 року був інженером-програмістом ^[2] Головного управління Нацполіції у Львівській області.

***

Готовність взяти участь в торгах заявили сім компаній і «Фірма «Інтербуд», за результатами аукціону, була передостанньою. Але замовник, після торгів, відхилив п’ять учасників з більш економічно вигідними пропозиціями. Ціна переможця по відношенню до очікуваної вартості закупівлі була меншою всього 3%.

Найбільш економічно вигідну пропозицію запропонувало львівське ПП «Спецбуд-Захід» – на 12% нижче очікуваної вартості. Проте тендерний комітет відхилив його пропозицію через те, що компанія при складанні локального кошторису не відобразила вказані там машини та механізми у однойменній довідці, а також надала календарний графік виконання робіт не у відповідності до ДБН. Компанія звернулася до Антимонопольного комітету, де адміністративна колегія вказала, що в ТД не було чіткої вимоги обов’язкової відповідності техніки у довідці й кошторисах, а також прописаного вигляду календарного графіку. АМКУ визнав неправомірним відхилення за цими двома підставами.

Однак, залишив у силі третю підставу відхилення – відсутність згоди всіх бенефіціарів підприємства на обробку персональних даних. Справа в тому, що у тендерній документації була вказана така вимога стосовно листа-згоди на обробку персональних даних: «Довідка в довільній формі або відповідно до взірця, що наведений в Додатку 3 до даної документації, повинна бути підписана особами, щодо яких подано інформацію, у складі тендерної пропозиції».

Хоча учасник надав листа-згоду на обробку персональних даних від підписанта, колегія у складі Ольги Музиченко, Сергія Тищика та Дар’ї Чередніченко погодилася із замовником в тому, що у пропозиції були також персональні дані бенефіціарів підприємства, а тому їхні листи-згоди треба було надати також.

З цієї ж причини відхилили усі наступні чотири компанії.

Окрім неї, причинами відхилення львівських ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр», ТОВ «Орбудсервіс», ТОВ «Львів Держ Буд» та рівненського ТОВ «Прогрес Девелопмент Компані» також було надання удосконаленого цифрового підпису замість кваліфікованого, неправильно оформлений кошторис та «невиправлення невідповідностей у аналогічних договорах».

При цьому практика колегії АМКУ стосовно вимоги про персональні дані розділилася. Один із учасників закупівлі – ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» – оскаржив до АМКУ визначення переможцем «Фірму «Інтербуд», вказавши, що компанія також надала не всі листи-згоди – у пропозиції були персональні дані субпідрядника та директора департаменту банка-гаранта, однак листів від них компанія не надала. Проте колегія уже в іншому складі – Наталії Буроменської, Ірини Копайгори та Ольги Нечитайло – відмовила у задоволенні скарги.

 «Документація не містила окремих вимог щодо необхідності надання листа-згоди на усіх осіб, щодо яких подано інформацію», – вказано у рішенні колегії.

Такі різні рішення, на думку засновниці незалежної комунікаційної платформи в сфері закупівель «Ліга Антитрасту» Агії Загребельської свідчить про недієвість та підкотрольність Антимонопольного комітету.

«Після зміни Зеленським складу Антимонопольного комітету, Тендерна колегія відомства почала «штампувати» протилежні один одному за змістом рішення в абсолютно однакових ситуаціях. Ця процедура – надцятий тому доказ» – стверджує Загребельська.

Вона також застерігає, що депутати мають намір внести зміни до законодавства, щоб дозволити АМКУ вибірково підходити до розгляду скарг.

***

Нагадаємо, офіс для поліції  на вулиці Стрийській, 105 почали зводити ^[3] ще у 2013 році під львівське міське управління МВС. Однак через брак фінансування будівництво зупинили. Після реформування поліції потреба у використанні будівлі під міське управління МВС відпала. Тепер тут планують розмістити центр оперативного реагування патрульної поліції. Відповідний проєкт пройшов слухання європейської комісії і виграв грант у рамках програми Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

Загальний бюджет – 6 млн євро. При цьому 4 млн євро планували витратять на добудову офісу на Стрийській та ремонт усіх шести відділів поліції Львова, який вже триває ^[4]. Серед іншого, у відділках поліції мають обладнати камери тимчасового перебування затриманих осіб, які мають відповідати європейським стандартам. Ще за 2 млн євро планують закупити обладнання для роботи центру.

Ця публікація стала можливою завдяки фінансовій підтримці Black Sea Trust, a Project of the German Marshall Fund of the United States. Думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково представляють думку Black Sea Trust або його партнерів.