Жовківський районний суд Львівської області 14 листопада визнав невинуватим екс-керівника державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», якого обвинувачували у службовому підробленні актів приймання виконаних будівельних робіт, що спричинило тяжкі наслідки — понад 900 тис. грн шкоди.

Обвинувачення стверджувало, що керівник “Західвійськбуду” у 2011 році уклав фіктивні договори субпідряду на реконструкцію 52-квартирного житлового будинку по вулиці Мечникова у Львові та на проведення реконструкції корпусу школи №2 в Зимній Воді Пустомитівського району з ПП “Воллі”.

Як повідомляється у вироку, ПП “Воллі” не має основних фондів, виробничої потужності, трудових ресурсів, транспортних засобів, тобто являється фіктивним. За версією слідства, директор “Західвійськбуду” знав про це і підписав акти виконаних робіт, за якими “Воллі” отримало 697,815 тис. грн та 238,6 тис. грн, хоча насправді жодних робіт не виконувало. За них це зробили працівники “Західвійськбуду”.

Керівник “Західвійськбуду” своєї вини не визнавав. Він розповів, що “Воллі” виконало всі роботи, які були доручені з належною якістю. І школа в Зимній Воді, і будинок на Мечникова здані в експлуатацію, замовники не висловлювали жодних претензій. Він також повідомив, що фірму “Воллі” представляв мужчина, прізвища якого не пам’ятає. Директор “Західвійськбуду” уважав його керівником “Воллі”, хоча документального підтвердження ніколи не вимагав.

До слова, експертиза встановила, що договори від імені “Воллі” підписував не директор. На суді справжній директор фірми розповів, що ніяких договорів із “Західвійськбудом” не укладав. За його словами, з моменту створення ПП “Воллі” будь-якої підприємницької діяльності дане підприємство не здійснювало, так як не мало працівників, основних засобів і виробничих потужностей. Він не наймав жодного робітника і не купував чи орендував жодного основного засобу. Також директор зазначив, що статутні документи і печатка підприємства постійно перебували у розпорядженні його заступника.

Заступник директора “Воллі” розповів, що печатка і статутні документи підприємства фактично перебували не у його розпорядженні, а невідомого мужчини, знайомого директора. Про “Західвійськбуд” нічого не знає.

Суд також вислухав багатьох свідків — людей, які працювали на будівництві, зокрема й із “Західвійськбуду”. Більшість з них розповіли, що ніколи не чули про фірму “Воллі”. Водночас казали, що на будмайданчиках працювали люди з різних організацій. А з яких – їх це не цікавило.

Деякі свідки змінювали свої покази. Наприклад, один на досудовому слідстві розповів, що про “Воллі” ніколи не чув і про залучення цієї фірми до виконання робіт на об’єкті його ніхто не повідомляв. Однак у судовому засіданні пояснив, що це підприємство виконувало штукатурні роботи, клало плитку, робило дах, стяжки, підлогу, виконувало роботи по утепленню. Інший свідок, який також змінив покази, сказав, що згадував про “Воллі” слідчому, який його допитував, але останній не побажав занести ці свідчення до протоколу.

Врезультаті суд дійшов до висновку, що слідчі та обвинувачення не здобули та не подали суду доказів того, ким саме (працівниками “Західвійськбуду”, “Воллі” чи іншими) виконані роботи, за які “Воллі” отримало кошти. Окрім того, на двох об’єктах роботи виконані, фактів завищення обсягів та вартості робіт слідством не встановлено.

Суд вирішив ^[1] керівника “Західвійськбуду” за ст. 191 ч. 5 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловижання службовим становищем) та ст. 366 ч. 2 ККУ (службове підроблення) визнати невинуватим і по суду виправданим з підстав відсутності в його діях складу злочину.

Згідно з іншими судовими рішеннями ^[2], керівником “Західвійськбуду” у 2011 році був Анатолій Довгополюк.

Як повідомляли “Наші гроші. Львів”, склад “Західвійськбуду” у Малехові на понад 400 кв. м. дивним чином опинився ^[3] у власності фірми, де засновницею є дружина Довгополюка. Утім військовій прокуратурі вдалось його повернути ^[4].

З 2010 року власником і директором ПП “Воллі” був Андрій Тур. З 2013 року фірма перебуває в стані припинення діяльності. Як вказано в ЄДР, за судовим рішенням ^[5] про провадження юридичною особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.